Ну а буває і сніг чир - це коли сніг тільки почав танути, і тут раптом узяв і вдарив сильний мороз. У підсумку на снігу утворилася щільна кірка - наст. А разом з нею і шматочки льоду на поверхні. Тільки лід цей - дуже і дуже тонкий і гострий: практично скло. Таке погодне явище псує зазвичай всю охоту. І мисливець, по-хорошому, повинен відразу ж відвезти собак додому.
Мисливець, якщо того бажає, може сьогодні спробувати полювати сам, без собак. Наприклад, підходом (потрібно самому підкрадатися до звіра на відстань пострілу - дуже корисне вміння для мисливця). Але собакам однозначно потрібно дати вихідний. По-перше, тому, що справи попросту не буде - собака швидко поринить лапи і не зможе бігати по такому снігу. А по-друге, можуть бути і більш серйозні наслідки для собаки від такого «полювання» - травми собаки: занесена інфекція в рану на лапі, місцями поріз або навіть перелом. Про те, чим же небезпечна така погода для собак, ми з вами зараз і поговоримо.
Полювання не буде
При такій погоді собака вже в перші хвилини полювання серйозно поранить лапи і їй буде явно не до гону звіра. Собака на полюванні зобов'язана виконувати левову частку роботи: знаходити слід звіра (пронюхуючи кілометри), гнати звіра, а якщо це хорт або лайка - то, як мінімум, утримувати звіра до приходу мисливця. З побитими і зраненими лапами це робити просто неможливо. Вона рано чи пізно жалібно заскиглить, і відмовиться працювати.
Але ... полювання не буде не тільки тому, що собака «страйкує». Звіру по такому снігу якось теж бігати не дуже хочеться. Так, вовки в такий мороз взагалі воліють лежати на горбках і не висовуватися. Лисиці сидять в лісовій крепі. Зайці тихо сидять, закопавшись в сніг, і навіть гарматою їх звідти не витравиш. Тому в чир, як правило, багато слідів не буває. Саме час мисливцеві самому пополювати.
Травми у собаки
Дуже добре, якщо у вас собака «розсудлива» - така, якої не зовсім ще наплювати на своє здоров'я. Така собачка, побігавши чуть по чиру і відчувши біль, швидше за все, просто відмовиться далі працювати. Прибіжить до вас. Ви їй забінтуете лапку, відвезете додому, і по тому тиждень-другий вона буде в строю. Але ... такі собаки - велика рідкість. Зазвичай собаки мисливських порід взагалі царя в голові не мають. А й справді, навіщо він їм? Варто тільки мисливцеві дозволити, і понесеться така собака в бій - в пошуках звіра поле проорювати. А вже якщо зайця побачить ... все. Командир, торпеди до бою. Хто не сховався, я не винен. Собака кулею зривається з місця і мчить, як винищувач, нічого не бачачи, нічого не чуючи ... тільки зайця попереду. Тільки й миготять пеньки по сторонам. Ви думаєте, така собака зверне хоч найменшу увагу на подряпину? А на поріз? Ні! Ніколи і ні в якому разі! Щоб собака, що має такий настрій і азарт, раптом припинила працювати - травма у неї повинна бути ну дуже серйозною. І вона буде. Якщо собаку вчасно не відкликати.
Поріз. Отже, саме легке поранення, яке напевно собі заробить собака, полюючи по чиру - це поріз. Точніше, множинні порізи на лапах. Ви бачили ці осколочкі льоду на снігу? По суті, бите скло! Справжнє колюча зброя! Ножі не такими гострими бувають! Ними цілком можна розкроїти не тільки шкіру, але і м'ясо. Але у собак, звичайно ж, дух бойовий. Що їм за діло до якихось дрібних подряпин? Які там подряпини, коли зайців господареві приносити треба ?! От і буде носитися пес, поки лапи в кров зовсім поб'є. І не прийде до вас задоволений, залишаючи кривавий слід позаду себе.
Самі по собі порізи не надто страшні. Подумаєш, походить собачка тиждень-другий з перебинтованою лапкою. Ну, забудете на тиждень-другий про полювання з нею. Самій собачці, звичайно, не позаздриш: азарт пройде, а травми потім навіть гуляти нормально не дадуть. Але, через невеликий відрізок часу, ця ранка повинна благополучно зажити.
Інфекції. Куди гірше буде, якщо в поріз занесеться інфекція. Це, до речі, теж вагомий привід не пускати собаку полювати по чиру. А якщо пустили - відразу ж відкликати. Знаєте, скільки болячок є собачих? Ого-го! Одна інший «солодше».
Переломи і вивихи. Така напасть теж сполучена з полюванням по чиру. І всьому виною - знову ж скажений азарт собаки. Біжить азартна собака, біжить, поля перед собою не бачить ... а попереду яма або пеньок, снігом занесений. Песик аж перекувиркнется від зіткнення. І вважай потім переломи у нього. Або провалиться пес однією лапою в чир на повному ходу - і вивих гарантований.
А собаки - не коти. На чотири лапи не падають, і «ламаються» набагато частіше. Тому - не пускайте їх по чиру на полювання. Бережіть своїх собачок.
0 коментарі:
Дописати коментар