Найдовше бобер існував на р. Вишня в околицях с. Родатичі: останнього звіра добуто тут у 1836 р. Під час сильного паводку 1836 р. зникла популяція виду на р. Західний Буг. На початок ХХ ст. у західному регіоні України бобер зберігся тільки поодинокими невеликими колоніями.
Проаналізовано стан популяції та поширення (Castor fiber L.) у водоймах Львівської області. Найбільша чисельність звірів зареєстрована в угіддях ДМГ "Стир". Спостерігається збільшення чисельності бобра.
У 1950 р. його реєстрували лише на лісовій річці Борковій Рівненської області. Основними причинами зменшення чисельності виду стали надмірне добування та опосередкований вплив господарської діяльності людини.
Необхідною умовою існування звіра є наявність придатних водойм і рослинного корму. Гризун надає перевагу малим та середнім рікам із повільнотекучою водою, може заселяти і великі ріки, озера, ставки, канали, болота, торф'яні кар'єри. Поза лісовими масивами вибирає водойми з наявністю на берегах чагарників, листяних дерев.
Важливе проростання водної та при бережної трав'яної рослинності: очерету, осоки, рогозу та ін. У літньоосінньому раціоні звіра виявлено: осику, вільху чорну, дуб черешковий, березу бородавчасту, граб, сосну звичайну, горобину звичайну, крушину ламку, верби - білу, козячу, ламку, кошикову. Із трав'яної рослиності в умовах західного регіону України бобер споживає ожину, глуху кропиву, осоку волосисту, рогіз, кінськй щавель, очерет, латаття та ін.
Важливе значення для існування звіра мають гідрологічні умови. Малопридатними є водойми з недостатньою глибиною, пересихаючі, з різко вираженими і довготривалими весняними, а також пізньоосінніми та зимовими паводками.
З метою реакліматизації у західному регіоні України у 60-х роках проведено випуски бобра у водойми Львівської, Рівненської, Волинської областей, в місцях, сприятливих для життєдіяльності виду. У Рівненській області випуски проведено в ріки Льва, Бобер, у Волинській області - в річку Стохід. У 1981 р. бобри у кількості 10 особин (3 ♀ і 7 ♂) з державного мисливського господарства Ушомир" (Житомирська обл.) завезені у державне мисливське господарство "Стир" (Львівська обл.) і випущені на р. Медянка (Лагодівське лісництво, квартали 1, 8, 9, 14, 24). З 1983 по 1992 р.р. бобри пережили два сезони, які характеризувалися малою кількістю опадів, що вплинуло на стан популяції. У 1983 р. під час посухи бобри залишили місце випуску і створили нове поселення нижче по течії р. Медянка. На сьогодні звіра не виявлено в меліоративних каналах у кварталах 64, 78, 80, 66, 78 Лагодівського лісництва, де вони раніше існували. Потребує детальнішого дослідження поселення бобра у кварталах 31, 44, 45, 56, 59 Берлинського лісництва. У період з 1985 по 1986 р. зареєстровано 2 нових поселення бобра (хатки) на лісових болотах Заболотцівського лісництва в урочищі Барвіни (кв. 34, 35, 36) та в урочищі Боброве (кв. 9, 10, 12). З 1992 р. спостерігається розселення звіра за межі лісових масивів ДМГ "Стир". За період з 1992 по 1994 р. він заселив ріку Стир, в яку проник з р. Медянки, від с. Руда-Бродівська до місця впадіння р. Бовдурка в р. Стир. З 1995 р. по 1998 р.р. реєструється подальше поширення бобра вверх по р. Стир від с. Руда-Бродівська до с. Пониковиця, а також вверх по р. Бовдурка до с. Смільне поблизу м. Броди. У цей період він проникає в р. Покрова і освоює угіддя до с. Кути й до смт. Олесько. Заселяє р. Родоставку від впадання її в р. Стир верх по течії до перетину з дорогою Лопатин - Буськ, а також р. Острівка від впадання в р. Стир вверх по течії до торф'яних кар'єрів біля смт. Лопатин. У цих роках літньо-осінній період характеризується значними опадами, сприятливі умови дали змогу освоїти сітку меліоративних каналів у лісових та лугових угіддях, торф'яних кар'єрах.
У липні 2002 р. проведено обстеження угідь Лагодівського лісництва, довжина сітки меліоративних каналів становить тут 16,4 км. У кварталах 8, 9,14, 15 лісництва на каналі довжиною 2,5 км зареєстровано 12 нір та ходів до місць жирування бобра, 7 греблей, одну покинуту хатку. Свіжих слідів життєдіяльності не виявлено. Зимові запаси кормів для бобра достатні, але канал мілководний, глибиною 5-10 см, шириною 30-40 см. Ймовірно, погіршення умов проживання, водотоку, змусили звірів покинути цей канал. Активне освоєння звіром водойм спостерігається на глибині від 30 см, шириною від 1 м. Станом на 2003 р. в угіддях Львівської області зареєстровано близько 300 бобрів. Найбільша популяція відома на р. Стир (Бродівський, Радехівський, Буський райони) в угіддях ДМГ "Стир", яка нараховує понад 70 особин. Загалом, поселення бобрів у Львівській області зареєстровано в мисливських угіддях 8 користувачів. У Сокальському районі бобри поширені на річці Варенжанка, Болотня та в меліоративних каналах, які впадають в р. Солокію. В Яворівському районі невелика популяція бобрів (коло 20 особин) зареєстрована у каналі Щан з прилеглою сіткою меліоративних каналів, а також на р. Вирва та її притоки Шлямівки.
Загалом, чисельність популяції бобра в угіддях ДМГ "Стир" за період з 1998 по 2002 р. збільшилась у 7 разів. Найвищий приріст популяції становив 58 %.
Статева зрілість у бобра наступає в трирічному віці. Після 105-107 діб вагітності, самка у травні або у першій половині червня народжує 1-5 малят, найчастіше - 2-3. Живе гризун до 35 років, ще у 20-річному віці самки беруть участь в розмноженні. Природних хижаків, конкурентів за корми в умовах Львівщини у бобра немає. Основним чинником, який впливає на чисельність популяції, є людина та її господарська діяльність.
Отже, реакліматизація бобра у водоймах Львівщини пройшла успішно. Його діяльність позитивна для багатьох видів мисливських тварин, покращує якість угідь. Греблі, створені звіром, затримують воду у посушливі сезони, створюючи водопої, які використовують ратичні тварини (лось, олень, козуля, дика свиня). Деякі ділянки лісу стають недоступними, заболоченими.
Завдяки тому зменшується фактор турбування, спричинений відвідуванням населення з метою збору грибів, ягід, відпочинку.
На сьогодні першочерговим завданням є вивчення кормової бази, проведення оцінки якості та визначення оптимальної місткості угідь з метою раціонального використання популяції та вивчення перспектив розселення виду.
Доц. П.Б. Хоєцький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
А.В. Шелипило - ДЛГО "Львівліс"
Література
1. Корнєєв О.П. Визначник звірів УРСР. - К.: Радянська школа, 1965. - 233 с.
2. Полушина Н.А. Влияние антропогенных факторов на население млекопитающими Прикарпатья и Украинских Карпат в конце ХVІІІ - первой половине ХІХ вв// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХVІ-ХІХ вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 74-79.
3. Татаринов К.А. Изменения ави- и териофауны Предкарпатья и Закарпатья при освоении естественных ландшафтов// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХVІ-ХІХ вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 84-90.
4. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу України. Екологія, значення, охорона. - Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1973. - 254 с.
5. Турянин И.И. Изменения в териофауне Советских Карпат под влиянием антропических факторов в исторический период// Изменения в населении и среде обитания животных
СССР в ХVІ-ХІХ вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 79-84.
6. Хоєцький П.Б. До характеристики мисливських звірів Рівненської області// Наук.
вісник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць, вип. 12.4. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 54-58.
0 коментарі:
Дописати коментар