Заєць-русак

Заєць-русак – поширений на всій території України. Забарвлення хутра влітку бурувате з чорним ряботинням, взимку воно світліше. Найвищої щільності досягає в степових районах — 100—200 особин на 1000 га, в той час як в лісовій та лісостеповій зонах його щільність не перевищує 50—80 особин. Населяє русак поля, луки, узлісся, чагарники, переліски тощо, уникаючи лише великих су­цільних лісових масивів. Вертикальне поширення русаків у Карпатах досягає 2000 м над рівнем моря. Заєць-русак — присмеркова тварина. Вдень він спить або дрімає, а незадовго до заходу сонця виходить на жировку. Взимку зайці часто жирують протягом всієї ночі і лише на світанку ідуть на відпочинок. Навесні, влітку і восени поїдають переважно трав’янисту рослинність. Взимку при наявності глибокого снігового покриву русак живиться корою молодих дерев, деревними пагонами, бруньками, бур’янами тощо. Зайці дуже плодючі. Протягом року самка дає 3—4 приплоди. У кожному приплоді, після 42— 48-денної вагітності, вона народжує 2—4 зайченят. Перше парування у зайців відбувається в лютому. Раз наївшись жирного молока, малята можуть декілька днів залишатись без їжі. На 7—8-й день вони вже споживають зелений корм. Статева зрілість настає на другому році життя. Живе до 12 років. Чисельність зайців-русаків на Україні зменшилась. В останні роки щорічно на території України їх здобувають не більше 500 тис.