Заєць-біляк

 На Україні заєць-біляк — рідкісний звір. Ще на початку цього століття він нерідко зустрічався на півночі Українського Полісся, але в останні роки лише зрідка потрапляє сюди з сусідніх районів Білорусії. З метою реакліматизації в 1959 р. зайці-біляки були завезені в Чернігівську область, а в 1963 р.— в Закарпатську. Зимове забарвлення хутра у зайця-біляка зовсім біле з чорними кінчиками вух. Влітку він рудувато-бурий. Це — типовий лісовий звір. Зустрічається в суцільних лісових насадженнях, по річкових долинах та в густих чагарниках. Біляк — присмерковий звір, хоч також нерідко жирує і вночі. Влітку живиться різноманітною лісовою трав’яною рослинністю, ягодами, грибами тощо, взимку — чагарниковою і деревною рослинністю. Щороку самка дає 2 приплоди, зрідка — 3, Перший приплід буває у березні. Після 49—51дня вагітності народжується 2—3 зайченят. На 8-й день вони вже починають їсти траву. Живуть 7—8 років. Полювання на зайців-біляків в місцях їх випуску заборонене.