Я хочу розповісти про породу естонська гонча. Це мисливські собаки, які повною мірою задовольнять потреби мисливців України, але їм заважає стійкий стереотип великих зростом собак: російських та російських рябих гончаків.
Я вже 23 роки утримую собак породи естонська гонча і вважаю, що за ними майбутнє у полюванні. Це собаки нижче середнього зросту, міцного типу конституції. Висота в холці 45-52 см для вижлеців і на 3 см нижчі вижлиці. Високопереді, з добре розвинутою мускулатурою (залежить від правильного виховання і нагонки), формат трохи розтягнутий. Індекс розтягнутості 108-112 см, найтиповіша масть — чорно-ряба в рум'янах (коли чорні плями закінчуються рудими).
Добре одягнуті, що дає можливість утримувати їх цілий рік на подвір'ї. Голова дуже породна, черепна коробка помірної ширини, округла. Надбрівні дуги добре виражені. Перехід від лоба до морди нерізкий. Морда пряма, досить довга. Губи сухі, добре обтягують морду (без брилів). Вуха не товсті, висячі, довгі, низько поставлені, з заокругленими кінцями. Очі трохи косо поставлені, темно-карі, краї повік темні. Груди широкі, бочкоподібні, глибокі, спущені до ліктів. Це підтверджує те, що собаки сильні.
Всі інші статі підлягають вимогам стандарту російських рябих гончаків.
Виведена ця порода в Естонії шляхом схрещування місцевих невеликих зростом гончих з біглями, який передав міцність лап, веселий характер, наполегливість у роботі та скороспілість; з швейцарськими малорослими гончими, що дало породі хороші голоси, в'язкість, маленький зріст. Настирливі фоксгаунди теж залишили свій слід у породі. І ось на запитання, яка порода гончаків найкраща, однозначної відповіді немає. Є тільки аргументи.
Екстер'єрний ринг засвідчує, що "естонці" Чернігівської області несуть робочу кров в своїх жилах.
1.Простота в утриманні.
2.Рано починають працювати, деякі екземпляри — з 5-7 місяців. Але відразу зазначу: успіхи
собаки залежать від уміння й настирливості хазяїна. Буває, беруть цуценя від прославлених в усій окрузі собак, та з ним не займаються, не наганяють і чекають, коли виросте, не обмежуючи його в харчах. Виходять на полювання, а собака повною мірою себе не показує. І починаються вагання: от, якби я взяв цуценя в іншого та й іншої породи. Так я хочу тим rope - мисливцям пригадати прислів'я: «Хочеш їсти калачі - не сиди на печі». А тепер про основні якості.
1.Пошук (полдаз) для "естонців" характерний жвавий, уважний, на веселому галопі, достатньої ширини (400-600 м), що дає змогу оцінити правильний і хороший гон.
2.Ця порода характеризується добрим нюхом. Вони настільки настирливі, що можуть за короткий час знайти звіра.
3.В'язкість — це наполегливість, з якою гончак переслідує звіра і виправляє його хитрощі. В'язкість естонських гончих — на висоті. Мої собаки сміливо можуть тримати звіра на сліду до трьох діб, і це без перебільшення. А мисливці знають, що в'язкість — 70% успіху на полюванні. Ця властивість собаки передається з покоління в покоління і розвивається правильною нагонкою.
4. Майстерність — це поєднання всіх попередніх властивостей, що виробляються в процесі роботи собаки, вміння орієнтуватися в хитросплетінні звірячої грамоти. Бувають випадки, коли собака покидає слід і оббігає певні місця, скорочуючи шлях до звіра. Це і є майстерністю. А обрізання сліду на двійках, трійках, — це теж майстерність. Майстерність без доброго нюху і в'язкості неможлива.
5.Паратість — це швидкість, з якою собака переслідує звіра. Для «естонців» характерний настирливий, але помірний, емоційний гон, що є перевагою.
Як же працюють естонські гончі?
Випробування естонського гончого Орфея Сардака В.П. відбувалися в Чернігівській області, село Вороньки Бобровицького району, в якому знаходиться недоглянутий сад гектарів 400. Погода сприяла.. Було прохолодно, вітряно, температура +9 - +12єС, земля зволожена. Проводити випробування запропонував любитель гончих Городецький М.Д. разом зі своїм головою райради УТМР.
На випробування прибуло 8 учасників зі своїми вихованцями: шість російських рябих, один російський та один естонський гончий.
Першим розпочав роботу російський рябий гончак, та не був оцінений, бо належно не відпрацював.
І ось суддя з іронією каже: «Ну, что, пускайте этого зверюшку», — показуючи на Орфея. Я проковтнув цю образу, знаючи, що якщо звір буде піднятий, то цей «зверюшка» всім утре носа. Так і сталося. О 8 годині робили напуск, і Орфей широким галопом пішов до краю саду і вже за три хвилини підняв зайця. Пройшовши дорогою метрів 200, сірий скинувся в чагарі. Слідом з хорошим голосом вилетів Орфей і чітко без пропосів, повернув за звіром. Суддя зі стажерами розділилися. Одна пара пішла по просіках, орієнтуючись на голос собаки, а інші пішли обрізати хід звіра, щоб краще бачити і чути роботу собаки. Гон почав віддалятися в крайній куток саду, собака не вмовкав. Ми стояли і слухали музику гону собаки, милувалися приходом весни, про що сповіщали крики диких гусей на озимій та журавлів на болоті під селом. Душа моя була не на місці, хоча я був упевнений в роботі собаки.
Між нами, гончатниками, завжди точаться суперечки — яка порода краща. І от настав час доказувати. Всі, вслухаючись в неперервну пісню мого собаки, затихли. Пройшло 20 хвилин, а Орфей чітко ходив за звіром, і судді навіть змогли декілька разів зняти на кінокамеру роботу собаки. Звір проходив у чотирьох метрах від суддів. Орфей за ним, мов прив'язаний.
Робота собаки відбувалась на площі біля 15 га. Собака не налягав, і звір ходив правильними кругами. Так минуло 50 хвилин. Судді почали підраховувати бали. Виявилося, що робота тягне на диплом І ст. А це велике диво. І тоді вирішили узнати позивистість собаки. Судді запропонували дати виклик собаці мисливським ріжком. У цей момент заєць вийшов на край саду і попрямував у поле. І було добре видно, як за ним в 400 метрах голосить собака. Почувши звук ріжка, Орфей зупинився. І мій син Вадим побіг його забирати. Розцінка була такою: 5-4-18-8-14-6-1-4-6-5=71 бал. Всі зібралися мене поздоровляти з присудженням Орфею диплома II ст.
Потім лише ще одна вижлиця російська ряба гонча отримала диплом III ст. Всі інші просто не зуміли підняти звіра.
Після випробувань, сидячи біля багаття з хорошим казаном смачної каші та продуктом для чоловіків, завели розмову про собак. І дехто задумався над моїми словами: «Якщо власник утримує мисливських собак, а вони в нього живуть від сили по два роки, і він розхвалює, що вони робочі, не вірте, це неправда. Справжніх робочих собак мисливці утримують довго, назавжди, ведучи цю лінію».
Чому естонські гончі?
Отже, вважаю, що за естонською гончою — майбутнє в полюванні. Це порода собак для більшості українських мисливців.
А ви робіть свій вибір.
Любителів естонських гончих та тих, хто зацікавився цією породою собак, запрошую до спілкування.
Стаття: В. САРДАК.
Фото: М. САФІЯНИК, його пес БАС
1 коментарі:
Скільки коштує щенок істонця півтора місяця
Дописати коментар