Тож цілком зрозуміло, чому сьогодні ми розпочинаємо рубрику "Школа виживання". Можливо, поради бувальців стануть вам у пригоді.
Відомо понад півтори сотні примітивних схованок, які можна зробити, залежно від тієї чи іншої екстремальної ситуації.
Якщо у вас виникла потреба на полюванні чи риболовлі захистити себе від негоди, головне — не розгубитись і пам'ятати, що немає таких ситуацій, з яких не можна вийти переможцем. Завжди під руками знайдете «щось», що врятує вас. Тобто, переконаймо себе передовсім, що зможемо завжди захиститись. Подальший вибір залежить від матеріалів, які є під рукою, наявності інструментів, часу та досвіду такого „будівництва". Причому у всіх випадках і у всіх зонах (за винятком хіба що пустелі чи степу) варто намагатися зводити міцні, капітальні прихистки, що добре тримають тепло. Адже зведений вами курінь чи шатро стануть у пригоді вашим колегам — мисливцям чи рибалкам, які теж можуть потрапити в біду. Тимчасові, наспіх збудовані схованки не тільки не допоможуть людям, а й можуть нашкодити, завалившись, наприклад, вам на голову коли ви, затамувавши подих, націлюєте свою „тулку" чи „вінчестера" на здоровенного ікланя.
Можна умовно класифікувати типи сховищ за видами матеріалів, з яких їх споруджено:
—якщо вони з тканини, поліетиленової плівки, спальних мішків, ковдр, шкір тварин тощо, то такі сховища (навіси, шатри) можна назвати тканинними;
—якщо тканиною вкривають каркас, виготовлений зі стовбурів дерев, жердин, гілок, металевих трубок, то таке сховище стає каркасно-тканинним. Це, наприклад, вігвами, чуми, навіси тощо;
—каркас, вкритий ялиновим гіллям, листям чи іншим природним матеріалом, можна умовно назвати каркасним або каркасно-листовим. Це різноманітні навіси, курені, чуми, адигейський будиночок;
—вириті в грунті нори, землянки, напівземлянки, печери, ніші належать до земляних сховищ;
— схованки, які копаються в снігу, — снігові схованки. Це ями, печери, барлоги, траншеї, хижини;
— снігові укриття, складені з випиляних з насту цеглин чи блоків, — снігові блочні схованки;
— хати й подібні їм, збудовані з колод і каміння, довготривалі споруди - капітальні схованки;
— споруджені з очерету і подібних йому матеріалів, — очеретяні;
— зведені з саманних цеглин або способом обмазування глиняними розчинами вбитих у грунт жердин - саманні.
Випадки, коли неможливо спорудити собі хоч якийсь прихисток або розкласти багаття на риболовлі чи полюванні, трапляються зазвичай рідко.
Навіть за найекстремальніших умов чи, боронь Боже, стихійних лих, як правило, є змога облаштувати бодай примітивний сховок. Однак слід бути готовим до дій і в екстраординарних умовах - приміром, коли аварія чи стихія захопила зненацька, до того ж — там, де ані деревця, або взимку, коли сніговий покрив практично відсутній, або коли під руками — ні будівельного матеріалу, ні інструменту.
Часто мисливці — поодинці чи групами — відстають від основної групи. Слід загублено, і рухатися навмання в такому випадку немає жодного сенсу. Краще залишатися на місці, заночувати, а вранці, завидна, спробувати знайти втрачений слід або дочекатися допомоги друзів. Найліпше у такій ситуації розпалити багаття там, де втрачено слід. Вогнище не лише дасть таке необхідне тепло, а й слугуватиме своєрідним маяком, що полегшить пошук потерпілих.
Там, де немає лісу і можливості запалити багаття, варто зупинитися в затишному місці. І водночас — добре помітному звідти, куди пішла основна група. Одягніть на себе весь теплий одяг, який маєте. Верхній одяг заправте по-штормовому. Лижі треба скинути, шнурівку на взутті послабити, аби вона не стискала ноги. А ще краще — перевзутися, одягнувши запасне тепле взуття. Після цього сісти на рюкзак спиною до вітру і накинути на спину й голову спальний мішок. Якщо є поліетиленова плівка, слід закутатися в неї. Найліпше плівку намотати "кульком" на увіткнуті у сніг під кутом 45-60 градусів лижі і лижні палиці, підігнувши нижній край під рюкзак. Всередині цього імпровізованого сховку можна запалити свічку. Вона дасть тепло тепло і водночас висвітлить у темряві ваш сховок. Для економії свічку треба запалювати час від часу (якщо у потерпілого досить сірників). Дуже важливо не засидітися в подібному тимчасовому сховищі. Варто хоча б раз на годину (а при сильному морозі — частіше) вставати, зігрівати кінцівки, роблячи різні вправи. І — не спати!
Якщо ж починається завірюха, спробуйте відшукати кілька кущів, що ростуть один біля одного, нахилити їх, зв'язати вершинами, настелити зверху розправлений верхній одяг або поліетилен чи плащ-палатку і залізти всередину. Заметіль поступово занесе вашу схованку товстим шаром снігу.
А ще десантники використовують і такий екстремальний спосіб ночівлі - підрозділ лягає на землю щільною групою, накриваючись плащ-палатками. Ті, хто лежать скраю, досить швидко замерзають і протискуються між людських тіл всередину. І так всю ніч, перемішуючись, люди не дають один одному замерзнути.
Були випадки, коли доводилося ночувати, закопавшись у сухий сніг (у мокрому снігу ночувати практично неможливо). Але такий спосіб варто використати лише тоді, коли ви маєте теплий, водонепроникний одяг, чимало продуктів і здатні контролювати свій сон. Найзручніше зариватись у кучугури за горбами або між кущами. А під час віхоли й зариватися кудись не варто - вітер сам поступово вкриє людину товстою сніговою ковдрою.
Перед тим як лягти на землю, спочатку влаштуйте примітивну лежанку з будь-якого теплоізолюючого матеріалу, потім застебніть (зав'яжіть, зашийте) всі кишені, отвори, щілини в одязі, куди може набитися сніг, голову обгорніть якоюсь шматиною і одягніть зверху порожній рюкзак або якусь торбину. Також можна вирізати у кутках рюкзака отвори для ніг і одягнути його на тіло знизу як штани, затягнувши над головою горловину. Це нічого, що людина у такому "гарнітурі" буде дещо нагадувати опудало., Головне - зберегти здоров'я, аби потім було про що з гумором розповідати у дружньому колі друзів-мисливців чи рибалок.
При ночівлі удвох можна використати як спальний мішок два порожніх рюкзака. Слід лягти впритул одне до одного, в один рюкзак застромити ноги, в інший - плечі і голови. Але не варто скріпляти рюкзаки між собою, щоб завжди мати можливість швидко з них вибратися.
Та все ж ночувати у снігу можна лише в найкритичніших ситуаціях. Тоді, коли зробити снігову схованку не можна, а заметіль загрожує вашому життю.
У всіх інших ^випадках слід продовжувати пошуки придатного для спорудження сховку матеріалу або намагатися зробити його штучно, згрібаючи і трамбуючи сніг лижами, щоб вийшов "саморобний" наст, з якого і можна щось спорудити. Сніг можна й не трамбувати, а згребти на купу, в якій можна вирити снігову нору чи печеру.
Та все ж, аби не траплялися з вами такі ситуації, беріть на полювання чи риболовлю компас, теплий одяг. І, головне, ніколи не забувайте фіксувати в пам'яті орієнтири, завдяки яким потім можна буде вийти з незнайомої місцевості.
Олег КРИВИЙ
0 коментарі:
Дописати коментар