Птах, гідний уваги і поваги

Перепелів утримують у клітках, оскільки розміщення їх у вольєрах невигідне й небезпечне: ці маленькі й надзвичайно рухливі птахи здатні проникати назовні навіть через невеликі щілини й отвори. Приміщення, в якому розміщені клітки з птицею, має добре вентилюватися й опалюватися. Повітрообмін належить підтримувати із розрахунку на 1 кг живої маси птиці не менше 1,5 куб. м у холодну пору року і 5 куб. м - в теплу. Такий повітрообмін з огляду на надзвичайно інтенсивний обмін речовин у перепелів обов'язковий. Проте постійне надходження свіжого повітря не повинно супроводжуватися протягами, оскільки перепели надзвичайно чутливі до холодного повітря. Один із перших сигналів про наявність у приміщенні протягів - випадання у птиці пір'я: вона стає майже голою, несучість знижується, зростає падіж.

Для утримання перепелів зручні клітки з металевої сітки з дрібним вічком розміром 30x20x20 мм, гніздами на 1 самця і 2-3 самиці. Перепели можуть жити і великими групами (20-40 голів) у вольєрі будь-яких розмірів, однак несучість самиць при цьому нижча, ніж за кліткового утримання.

За утримання дорослої птиці в кліткових батареях сітчасту підлогу закріплюють із нахилом 7 градусів у бік годівниці і обладнують яйцезбірником. Щоб зберегти птицю від надмірного освітлення, клітки верхнього ярусу накривають тонкою жерстю чи фанерою. Глибина й висота кліток має бути в межах 250 міліметрів. Під сітчастою підлогою встановлюють дека для посліду. Молодняк садовлять у клітки в тритижневому віці. Годівниці при цьому закріплюють у крайньому нижньому положенні - вони лежать на яйцезбірниках. До шеститижневого віку молодняку, коли він досягає розмірів дорослої птиці, годівниці закріплюють на 30 мм вище підлоги, щоб знесені яйця вільно викочувалися з клітки. Особливістю таких кліток є наявність у них затемнених ділянок, що досить корисно для цієї птиці.

Для утримання дорослих перепелів пропонується багато різноманітних варіантів кліток. Одна з них розрахована на 20 голів, виготовляється з металевої сітки з розміром вічка 12x24 міліметрів. Похила підлога виступає назовні в передній її частині у вигляді жолоба, куди скочуються знесені яйця. Основою клітки є два кутники, прикріплені до бокових стінок. Вони водночас є й спрямовуючими для піддону. Годівниці (бажано прямокутного перерізу) кріпляться на передній стінці клітки, а напувалки ( жолобкового типу) - на задній.

Є також клітки для групового утримання перепелів. Виготовляють їх у вигляді окремих розбірних конструктивних елементів із металевого прута з полімерним покриттям або ж із дерев'яних рейок. Клітка ця квадратної форми розміром 600x600мм, висота в передній частині 125, у задній - 150 міліметрів. Дверці для обслуговування птиці влаштовані у верхній частині клітки. Годівницю, як і в інших типах кліток, встановлюють спереду, напувалку - ззаду. Передня і задня стінки обладнані додатковими решітками, за допомогою яких можна змінювати розмір кормових отворів з урахуванням розміру птиці. У приміщенні клітки встановлюють на стелажі. У кожній з них утримують 30-50 голів птиці. Металеві клітки гігієнічніші, ніж дерев'яні, тому перевагу слід віддавати їм.

На підприємстві ТОВ "Агросоюз Фенікс" Макарівського району на даний час змонтовані кліткові батареї з механізованим видаленням посліду, автоматичними напувалками та механізованою роздачею корму.

В 2010 році наданому підприємстві побудовано комплекс перепелиної ферми європейського зразка.


Який раціон кращий

При вирощуванні й утриманні перепелів надзвичайно важлива їх повноцінна годівля. Швидкий ріст молодняку і висока несучість можливі лише за забезпечення птиці кормами, що містять усі необхідні поживні речовини: білки, вуглеводи, жири, мікроелементи, вітаміни. Нині перепеловодам, як початку- ючим, так і зі стажем, немає потреби самостійно виготовляти корми. Вітчизняна промисловість виробляє в достатку готових комбікормів, як стартовихдля наймолодшої птиці (27- 28% протеїну), так і для перепілок- несучок (18-20% протеїну). Якщо дехто спочатку і намагається самотужки готувати корми для свого поголів'я, то після кількох невдач однозначно переходить на готовий комбікорм, вироблений на спеціалізованих підприємствах.
Оскільки в різному віці птиця потребує різної кількості поживних речовин, то годувати її належить з урахуванням цих вікових особливостей.

Основною складовою будь-якого живого організму є протеїни (білки). Вони потрібні як для формування тканини і органів тіла птиці, так і для їх життєдіяльності.

Думки різних дослідників щодо потреби перепелів у сирому протеїні істотно різняться. Однак усі сходяться на тому, що ці птахи можуть витримувати як нестачу, так і надмір білка без особливої шкоди для організму в таких межах: молодняк у віці від 1 до 30 днів - 24-27,5% сирого протеїну в кормі; перепели у віці 31-45 днів - 17-25,5%; перепілки-несучки - 21- 25%. Найбільша потреба в протеїні у перепеленят протягом перших двох тижнів життя.

У середньому ж у кормі для дорослої птиці має міститися 21% сирого протеїну. Основне його джерело - тваринні корми, соєве борошно, кукурудза. Надійшовши в організм птиці, білки розщеплюються до амінокислот, що розносяться кров'ю по всьому тілу і є матеріалом для побудови своїх, специфічних для організму птиці, білків.


Годівля молодняку

Годують молодняк уперше після виводу не пізніше як через 12 годин. Пізніше годівля першого дня може несприятливо позначитися на інтенсивності росту птиці та її життєздатності.

У зв'язку зі швидким ростом навіть нетривала невідповідність раціону фактичній потребі організму може призвести до незворотних по- рушеньу розвитку молодняку і навіть до його масової загибелі.

До складу корму для першого віку включають особливо якісні корми. Якщо до раціону входять плівчасті злакові культури (овес, ячмінь), плівку з їх зерна слід попередньо видалити.

Молодняк до двотижневого віку годують протягом дня 4 рази, а з трьох тижнів - два. Корм у перші дні розсипають на папері, який щодня замінюють.

Згодовувати комбікорм, призначений для дорослої птиці, молодняку починають після шеститижневого віку. Переведення на цей корм має бути поступовим, протягом 5-6-ти днів. Кормова суміш, згодовувана птиці в цей період, має на 50% складатися зі старого і на 50% - з нового комбікорму.

Якщо всіх цих вимог дотримано, середня жива маса одного пташеняти до двомісячного віку збільшиться в 15-20 разів. Зазвичай маса самичок більша, ніж самців - їх ровесників.


Хвороби перепелів та їх профілактика

За утримання перепелів у житловому будинку ймовірність виникнення заразних захворювань мінімальна, тим більше, що завдяки високій температурі тіла вони рідко піддаються інфекційним захворюванням. Мінімальні профілактичні заходи для запобігання захворюванням перепелів, що живуть у цих умовах, такі:

- утримання птиці в прийнятних умовах (щільність посадки, температурний і світловий режим);

- забезпечення повноцінним кормом і водою;

- підтримання чистоти кліток та інвентаря (годівниці, напувалки);

- відсутність контакту з іншими, в тому числі з дикими птахами;

- утримання пташенят, молодої та дорослої птиці окремо;

- дотримання карантинного режиму при купівлі нової птиці;

- регулярні загальні дезобробки кліток;

- ретельне стеження за станом перепелів, вчасне виявлення змін у їх зовнішньому вигляді й поведінці.

В результаті стоїть питання по включенню в державну програму фінансування дошкільних та шкільних закладів по забезпеченню діток перепелиними яйцями в зв'язку з погіршенням екології в першу чергу регіонів Чорнобильської зони.

Микола ЖЕРЕБОВ,
голова правління виробничого об'єднання "Київптахопром"