Нове «Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю»

31 жовтня 2011 року набрало чинності «Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин» (далі – Положення), затверджене наказом Міністерство аграрної політики та продовольства України від 17.10.2011 № 549. Зазначеним наказом одночасно встановлено, що це Положення є обов'язковим до виконання всіма користувачами мисливських угідь України та учасниками полювання, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету лісового господарства України від 02.04.2007 № 129

«Про затвердження Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань» (далі – старе Положення). Положення складається із чотирьох розділів.
Розділ І Положення встановлює «Правила проведення полювання на тварин, добування яких здійснюється за ліцензією». Так, на бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку (далі - хутрові звірі), а також на оленя європейського та плямистого, козулю, лань, лося під час гону дозволяється лише індивідуальне полювання. На кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона (далі - парнокопитні тварини) дозволяється індивідуальне, колективне та облавне полювання.
Пункт 1.3 Положення регламентує полювання на парнокопитних тварин лише набоями, спорядженими кулями. Забороняється полювання на таких тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених круглими кулями, картеччю чи шротом. (Звертаємо увагу, що заборони використовувати круглі кулі у нашому чинному законодавстві не було. Закон України «Про мисливське господарство та полювання» не забороняє їх використання й до цього часу, але Положенням – заборонили).
На відміну від старого Положення, новим визначено, що розпорядник полювання призначається наказом керівника користувача мисливських угідь (далі - користувач), він є працівником користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь та здійснює керівництво процесом і контролює виконання правил проведення полювання, правил безпеки при користуванні зброєю на всіх етапах проведення полювання.
Встановлено, що розпорядник полювання початком полювання проводить інструктаж з правил безпеки при проведенні полювань. У журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання зазначаються номер ліцензії на добування ліцензійних видів мисливських тварини, за якою буде проводитися полювання, вид тварини, місце, спосіб та строк проведення полювання, прізвище та ініціали учасника полювання, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання (далі - контрольна картка). Після проведення інструктажу з правил безпеки розпорядник полювання засвідчує проведення інструктажу своїм підписом, а учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, який (звертаємо увагу користувачів!) повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим, обласного управлінням лісового та мисливського господарства, Севастопольського державного досвідного лісомисливського господарства (далі - державні органи лісового та мисливського господарства).
Слід відмітити ще одне нововведення Положення: мисливець, який відмовився розписатися в зазначеному журналі, до полювання не допускається.
До початку полювання розпорядник полювання зобов'язаний зробити відмітку у контрольних картках усіх мисливців, які беруть участь у полюванні, про місце проведення полювання, строк полювання, вид тварини, дозволений до добування, та номер ліцензії на добування мисливських тварин (далі - ліцензія).
Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову) до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії строку полювання, ліцензія закривається шляхом проставлення відміток про результат полювання. Після закриття ліцензії до початку транспортування добутої тварини з місця добування розпорядник полювання зобов'язаний зробити відмітку у контрольних картках та засвідчити її проставленням свого підпису. При індивідуальному полюванні на хутрових звірів, добування яких здійснюється за ліцензією, усі записи та відмітку про результат полювання в контрольній картці робить сам мисливець (звертаємо увагу, що ці процедури – ті із небагатьох, що визначає хто і як заповнює контрольну картку).
У разі поранення зазначеної у ліцензії тварини під час проведення полювання організовується добір цієї тварини. До початку добору на зворотному боці ліцензії керівник полювання проставляє відмітку про поранення тварини. Під час добору добування інших тварин (крім вовка) забороняється. Порядок добору пораненої тварини визначає розпорядник полювання. При переході пораненої тварини в угіддя іншого користувача добір проводиться лише за погодженням з користувачем цих угідь.
Визначає Положення й термін «перестріл» - відстріл за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону. У разі перестрілу при проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитних тварин розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. При цьому на зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов'язково проставляє відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. У наслідок перестарілу, користувач повинен закрити ліцензії на додатково добутих тварин, а учасники полювання зобов'язані відшкодувати користувачу вартість додатково закритих ліцензій та вартість продукції полювання, добутої в результаті перестрілу. У разі відсутності резерву ліміту добування мисливських тварин (далі - ліміти) поточного року користувач негайно повідомляє про перестріл у державні органи лісового та мисливського господарства та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а відстріляні тварини зараховуються в ліміт наступного року.
Згідно із Положенням, після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов'язаний повернути її користувачеві, а останній у десятиденний строк після закінчення сезону полювання зобов’язаний подати державному органу лісового та мисливського господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового та мисливського господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями, після чого вони списуються відповідно до встановленого законодавством порядку.
Положенням визначено, що добуті під час полювання парнокопитні тварини здаються користувачеві мисливських угідь, який зобов'язаний забезпечити проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин. Субпродукти парнокопитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, після проведення ветеринарно-санітарної експертизи є власністю мисливця. Стосовно хутрових звірів, добутих мисливцем під час полювання, Положення встановлює, що вони є власністю мисливця. При цьому добуті тварини, які призначені для використання з харчовою метою, підлягають обов'язковій державній ветеринарно-санітарній експертизі.
Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа та зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.
У Положенні прописано, що полювання на парнокопитних тварин повинно проводитися з обов'язковою присутністю працівника користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь. Можна передбачати, що таким представником може бути призначений розпорядник полювання, або єгер, мисливствознавець користувача.
Розділ II Положення встановлює «Правила проведення облавного полювання» і, у першу чергу, визначає, що є облавним полюванням - таким вважається полювання із загоном мисливських тварин на засідку стрільців.
Положенням встановлені деякі обов’язки розпорядника полювання. Так, перед початком полювання він повинен: провести інструктаж з правил безпеки і порядку організації та проведення полювання; перевірити наявність відповідних документів на право полювання згідно зі статтею 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»; визначити загоничів, проводить їх інструктаж та призначити старшого серед загоничів; провести жеребкування стрілецьких номерів з визначенням їх черговості; визначити звірів (вид, стать, вік), на яких полюватимуть; перевірити відповідність набоїв полюванню на даний вид тварин. Набої, що не відповідають встановленим вимогам, вилучаються розпорядником до закінчення полювання (зверніть на це увагу! Раніше підстав для тимчасового вилучення таких набоїв не було).
Встановлені Положенням і деякі правила поведінки загоничів. Так, вони повинні бути одягненні в яскраві жилети. Загоничам забороняється перебувати в облаві із зарядженою зброєю, але, за попередньою домовленістю мисливців, розпорядника полювання та загоничів дозволяється стрільба в облаві з гладкоствольної зброї кулями тільки по тварині, на яку оформлено ліцензію, що виходить із облави, тобто в протилежному напрямку від стрілецької лінії (слід визнати, що зазначена вимога прописана не зовсім вдало та чітко: важко однозначно стверджувати, що цей дозвіл розповсюджується на загоничів, яким заборонено перебувати в облаві із зарядженою зброєю). При наближенні до стрілецької лінії загоничі повинні бути більш уважні та частіше подавати голос.
Згідно із вимогами Положення, стрільці на номери стрілецької лінії розставляються розпорядником полювання, який, ставлячи мисливця на номер, повинен вказати йому напрямок стрільби і сектор обстрілу, що має беззаперечно виконуватись мисливцем. Залишати номер мисливцем без дозволу розпорядника категорично забороняється. По краях (флангах) стрілецької лінії при необхідності виставляється охорона для попередження проникнення в загін і на стрілецьку лінію сторонніх осіб чи домашніх тварин.
Стрілецька лінія по можливості має бути прямолінійною та добре позначеною на місцевості (просікою, дорогою, узліссям тощо). Кожен стрілець повинен знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії, для чого стрільці до маскування на своїх місцях мають показати один одному своє місце розташування. Стрільба вздовж стрілецької лінії та за межами свого сектора обстрілу категорично забороняється. Під час облавного полювання заряджати та розряджати вогнепальну зброю мисливці повинні тільки на номері і по сигналу розпорядника полювання.
Підходити до вбитої чи пораненої тварини до закінчення облави категорично забороняється. Це можливо після закінчення облави і тільки з дозволу розпорядника полювання.
Категорично забороняється перед полюванням і під час його проведення вживати спиртні напої. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються.
Розпорядник полювання стежить за точним виконанням учасниками полювання порядку облави і правил безпеки, робить необхідні вказівки, організовує переслідування і добір пораненої тварини, має право заборонити у разі порушення особою правил полювання подальшу участь в полюванні, вирішує інші організаційні питання, що виникають під час полювання, а також відповідає за дотриманням мисливцями вимог Положення. Рішення розпорядника полювання, прийняті відповідно до вимог Положення, є обов'язковими і виконуються всіма учасниками полювання.
Із нового Положення, на нашу думку - на жаль, виключено кількісне обмеження учасників облавного полювання двадцятьма особами.
Розділом III Положення встановлені «Правила поводження з мисливською вогнепальною зброєю на полюванні». Так, умовою безпечного користування мисливською зброєю визначено чітке виконання правил користування нею та суворе дотримання правил безпеки поводження зі зброєю всіма мисливцями під час полювання.
Положення нагадує, що мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки, а за її технічний стан відповідає її власник.
Положенням визначені певні заборони під час використання та поводження із зброєю. Так, забороняється: направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена; передавати зброю іншим особам, попередньо не розрядивши. Не допускається виїзд мисливців і перебування їх на полюванні з несправною і незареєстрованою зброєю. При заряджанні і розряджанні зброї її ствол повинен бути направлений вгору або в землю. Під час долання перешкод (канав, струмків, огороджень тощо) зброю потрібно розрядити.
Обговорено в Положенні й деякі погодні умови полювання: його дозволяється проводити лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад).
Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі. Рушницю з внутрішніми курками заборонено тримати з відкритим запобіжником. Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин. При осічці мисливець не повинен відкривати рушницю раніше ніж через сім-вісім секунд. У випадку падіння зброї потрібно негайно розрядити її і переконатися, що в канали стволів не потрапили сторонні предмети. Після пострілу треба перевірити, чи не залишилися в каналах стволів частинки розірваних гільз та інших предметів. У разі якщо патрон не входить в патронник стволів, категорично заборонено його туди втискати, треба обережно вийняти і замінити іншим. У випадку, якщо при відкриванні рушниці головка гільзи проскочить повз екстрактор, необхідно вилучити патрон за допомогою шомпола.
Не допускається стрільба одночасно з двох стволів двоствольної зброї. При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору мисливців тощо на відстані до 200 метрів мисливець зобов'язаний розрядити рушницю. Під час відпочинку зброю необхідно в незарядженому стані підвішувати або класти на надійну опору.
Особливої обережності Положення вимагає від мисливців при стрільбі з човна, враховуючи при цьому такі вимоги: стрільці в човні повинні сидіти спиною до спини, не дозволяється стріляти поверх голів людей, що перебувають в човні; при зміні веслярів і стрільців, а також при переході мисливців у човні вся зброя повинна бути попередньо розряджена. Перехід здійснюється без зброї, і коли він закінчується, мисливцю передається розряджена зброя; стрільба з човна веслярами категорично забороняється.
При переміщеннях на всіх видах транспорту зброя повинна бути в розібраному вигляді в чохлі. Тільки при коротких переїздах всередині угідь при зміні місця проведення полювання, при переміщенні в човні по воді під час полювання, а також при прямуванні до шалашів і засідок дозволяється тримати рушницю зібраною, але обов'язково розрядженою і направленою стволами вгору або в сторону, протилежну від людей, які перебувають поряд. На нашу думку, ці вимоги Положення теж неоднозначні, так як довести чи був переїзд «коротким» дуже важко, як і те, чи мисливець просто переміщується в угіддях чи лише «змінює місце проведення полювання». Ну, а зарядити розчохлену та зібрану рушницю для хорошого мисливця – секундна справа! Тобто, для браконьєрів Положення надає певні преференції…
Як і раніше, Положення забороняє стрільбу з автомототранспортного засобу незалежно від того, знаходиться цей засіб в русі чи ні.
«Порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин» визначено розділом ІV Положення.
Встановлено, що ліцензія - це документ суворої звітності, який дає право на добування однієї особини тварини певного виду, що зазначена в ньому. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку.
Визначено й порядок видачі ліцензій. Видає їх спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за клопотаннями державним органам лісового та мисливського господарства необхідну кількість бланків ліцензій на мисливський сезон. При цьому державні органи лісового та мисливського господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках проставляється відмітка про реєстрацію в державному органі лісового та мисливського господарства, який їх видав (проставляються штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника).
У разі закінчення бланків ліцензій та невикористання всього ліміту користувачі можуть отримати додаткові бланки ліцензії після оплати ними їх вартості та повернення державним органам лісового та мисливського господарства використаних бланків ліцензій, за якими тварини не були добуті.
Користувачі реєструють бланки отриманих ліцензій у журналі обліку бланків ліцензій, який повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою державного органу лісового та мисливського господарства (користувачі мисливських угідь! Зверніть увагу на таке нововведення! Не забувайте тепер під час приїзду до спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання за бланками ліцензій взяти із собою журналі обліку бланків ліцензій).
Положенням встановлено, що ліцензія заповнюється працівником користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь, в день проведення полювання, до початку полювання. При заповненні ліцензії в ній обов'язково зазначаються: прізвище мисливця та номер посвідчення мисливця, номер контрольної картки та строк проведення полювання (строк зазначається прописом). Після заповнення ліцензії і отримання документа, що підтверджує сплату вартості ліцензії, ліцензія видається мисливцеві. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченим строком полювання або не зареєстрована державними органами лісового та мисливського господарства та користувачами у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею незаконним.
Ліцензія видається користувачем на такий строк: на один світловий день - при полюванні на мисливських тварин при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на парнокопитних тварин та при індивідуальному полюванні на хутрових звірів; на мисливський тур - іноземним мисливцям; до моменту відлову – при відлові тварин для переселення.
Ліцензії, за якими тварини не були відстріляні, та бланки ліцензій, полювання за якими з певних причин не проводилось, повертаються за місцем придбання без відшкодування їх вартості, крім випадків карантинних чи інших офіційно введених обмежень. У разі заборони полювання в певних мисливських угіддях через уведення карантинних чи інших офіційно введених обмежень вартість ліцензій, виданих у ці угіддя, компенсується в повному обсязі державним органом лісового та мисливського господарства, який видавав ліцензії, користувачу, а користувач мисливцю, який не зміг використати придбану ліцензію.
Далі подаємо сам документ:
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ПОЛЮВАНЬ, ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ЗБРОЄЮ ТА ПОРЯДОК ВИДАЧІ ЛІЦЕНЗІЙ НА ДОБУВАННЯ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН
I. Правила проведення полювання на тварин, добування яких здійснюється за ліцензією
1.1. На бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку (далі - хутрові звірі), а також на оленя європейського та плямистого, козулю, лань, лося під час гону дозволяється лише індивідуальне полювання.
1.2. На кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона (далі - парнокопитні тварини) дозволяється індивідуальне, колективне та облавне полювання.
1.3. Полювання на парнокопитних тварин дозволяється лише набоями, спорядженими кулями. Забороняється полювання на таких тварин з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених круглими кулями, картеччю чи шротом.
Розпорядник полювання - працівник користувача мисливських угідь (далі - користувач), який уповноважений на охорону мисливських угідь та здійснює керівництво процесом і контролює виконання правил проведення полювання, правил безпеки при користуванні зброєю на всіх етапах проведення полювання. Розпорядник призначається наказом керівника користувача.
1.4. Перед початком полювання розпорядник полювання проводить інструктаж з правил безпеки при проведенні полювань. У журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання зазначаються номер ліцензії на добування кабана, лані, оленів європейського та плямистого, козулі, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатри, куниці лісової, білки (далі - мисливські тварини), за якою буде проводитися полювання, вид тварини, місце, спосіб та строк проведення полювання, прізвище та ініціали учасника полювання, номер посвідчення мисливця та номер щорічної контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання (далі - контрольна картка). Після проведення інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання розпорядник засвідчує проведення інструктажу своїм підписом, а учасники полювання розписуються про ознайомлення з інструктажем у журналі реєстрації інструктажу з правил безпеки при проведенні полювання, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою Республіканського комітету Автономної Республіки Крим, обласного управлінням лісового та мисливського господарства, Севастопольського державного досвідного лісомисливського господарства (далі - державні органи лісового та мисливського господарства). Мисливець, який відмовився розписатися в зазначеному журналі, до полювання не допускається.
1.5. До початку полювання розпорядник полювання зобов'язаний зробити відмітку у контрольних картках усіх мисливців, які беруть участь у полюванні, про місце проведення полювання, строк полювання, вид тварини, дозволений до добування, та номер ліцензії на добування мисливських тварин (далі - ліцензія).
1.6. Одразу після добування тварини на місці відстрілу (відлову) до початку вивезення добутої тварини, а також у разі закінчення зазначеного в ліцензії строку полювання, ліцензія закривається шляхом проставлення відміток про результат полювання. Після закриття ліцензії до початку транспортування добутої тварини з місця добування розпорядник полювання зобов'язаний зробити відмітку у контрольних картках та засвідчити її проставленням свого підпису.
При індивідуальному полюванні на хутрових звірів, добування яких здійснюється за ліцензією, усі записи та відмітку про результат полювання в контрольній картці робить сам мисливець.
1.7. У разі поранення зазначеної у ліцензії тварини під час проведення полювання організовується добір цієї тварини. До початку добору на зворотному боці ліцензії керівник полювання проставляє відмітку про поранення тварини. Під час добору добування інших тварин (крім вовка) забороняється. Порядок добору пораненої тварини визначає розпорядник полювання. При переході пораненої тварини в угіддя іншого користувача добір проводиться лише за погодженням з користувачем цих угідь.
1.8. У разі перестрілу (відстрілу за однією ліцензією декількох тварин при їх одночасному виході на різні номери стрілецької лінії під час одного загону), при проведенні колективного чи облавного полювання на парнокопитних тварин розпорядник полювання закриває ліцензію на одну з добутих тварин. На зворотному боці ліцензії до початку вивезення добутих тварин він обов'язково проставляє відмітку про кількість добутих у результаті перестрілу тварин, їх вік, стать. Користувач закриває ліцензії на додатково добутих тварин. Учасники полювання зобов'язані відшкодувати користувачу вартість додатково закритих ліцензій та вартість продукції полювання, добутої в результаті перестрілу.
У разі відсутності резерву ліміту добування мисливських тварин (далі - ліміти) поточного року користувач негайно повідомляє про перестріл у державні органи лісового та мисливського господарства та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а відстріляні тварини зараховуються в ліміт наступного року.
1.9. Після проведення полювання мисливець, якому було видано ліцензію, зобов'язаний повернути її користувачеві. У 10-денний строк після закінчення сезону полювання користувачі подають державному органу лісового та мисливського господарства, від якого отримали ліцензії, звіт про результати проведення полювань за ліцензіями. У звіті користувач зазначає кількість добутих тварин за видами, їх вік, стать та додає до звіту всі отримані ним ліцензії. Державний орган лісового та мисливського господарства узагальнює звіти користувачів та зберігає їх протягом трьох років разом з повернутими ліцензіями. Після закінчення строку зберігання зазначені звіти та ліцензії списуються відповідно до встановленого законодавством порядку.
1.10. Добуті під час полювання парнокопитні тварини здаються користувачеві мисливських угідь, який зобов'язаний забезпечити проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин. Субпродукти парнокопитних тварин, добутих мисливцем під час полювання, після проведення ветеринарно-санітарної експертизи є власністю мисливця.
1.11. Хутрові звірі, добуті мисливцем під час полювання, є власністю мисливця. При цьому добуті тварини, які призначені для використання з харчовою метою, підлягають обов'язковій державній ветеринарно-санітарній експертизі.
1.12. Мисливські трофеї, одержані від добутих копитних тварин, підлягають обов'язковій реєстрації у користувача мисливських угідь з оформленням відповідного трофейного листа та зазначенням у ньому місця, часу їх добування, оцінки трофейної якості.
1.13. Полювання на парнокопитних тварин повинно проводитися з обов'язковою присутністю працівника користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь.
II. Правила проведення облавного полювання
2.1. Облавним полюванням вважається полювання із загоном мисливських тварин на засідку стрільців (стрілецьку лінію).
2.2. Важливими умовами безпеки при облавному полюванні є чітке дотримання правил полювання, беззаперечне виконання вказівок розпорядника полювання.
2.3. Перед початком полювання розпорядник полювання:
2.3.1. Проводить інструктаж з правил безпеки і порядку організації та проведення полювання, про що проставляє підпис в журналі реєстрації з правил безпеки при проведенні полювання.
2.3.2. Перевіряє наявність відповідних документів на право полювання згідно зі статтею 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" ( 1478-14 ).
2.3.3. Визначає загоничів, проводить їх інструктаж та призначає старшого серед загоничів.
2.3.4. Проводить жеребкування стрілецьких номерів з визначенням їх черговості.
2.3.5. Визначає звірів (вид, стать, вік), на яких полюватимуть.
2.3.6. Перевіряє відповідність набоїв полюванню на даний вид тварин. Набої, що не відповідають встановленим вимогам, вилучаються розпорядником до закінчення полювання.
2.4. На стрільців заганяють звіра загоничі. Загоничі повинні бути одягненні в яскраві жилети.
2.5. Загоничам забороняється перебувати в облаві із зарядженою зброєю. За попередньою домовленістю мисливців, розпорядника та загоничів дозволяється стрільба в облаві з гладкоствольної зброї кулями тільки по тварині, на яку оформлено ліцензію, що виходить із облави, тобто в протилежному напрямку від стрілецької лінії.
2.6. Стрільці на номери стрілецької лінії розставляються розпорядником полювання. Розпорядник полювання, ставлячи мисливця на номер, повинен вказати йому напрямок стрільби і сектор обстрілу, що має беззаперечно виконуватись мисливцем. Залишати номер мисливцем без дозволу розпорядника категорично забороняється.
2.7. По краях (флангах) стрілецької лінії при необхідності виставляється охорона для попередження проникнення в загін і на стрілецьку лінію сторонніх осіб чи домашніх тварин.
2.8. Стрілецька лінія по можливості має бути прямолінійною та добре позначеною на місцевості (просіка, дорога, узлісся тощо).
2.9. Кожен стрілець повинен знати розташування сусідніх номерів і всієї стрілецької лінії, для чого стрільці до маскування на своїх місцях мають показати один одному своє місце розташування.
2.10. Стрільба вздовж стрілецької лінії та за межами свого сектора обстрілу категорично забороняється.
2.11. Загоничі при наближенні до стрілецької лінії повинні бути більш уважні та частіше подавати голос.
2.12. Під час облавного полювання заряджати та розряджати вогнепальну зброю мисливці повинні тільки на номері і по сигналу розпорядника полювання.
2.13. Підходити до вбитої чи пораненої тварини до закінчення облави категорично забороняється. Це можливо після закінчення облави і тільки з дозволу розпорядника полювання.
2.14. Категорично забороняється перед полюванням і під час його проведення вживати спиртні напої. Особи в нетверезому стані до полювання не допускаються.
2.15. Розпорядник полювання стежить за точним виконанням учасниками полювання порядку облави і правил безпеки, робить необхідні вказівки, організовує переслідування і добір пораненої тварини, має право заборонити у разі порушення особою правил полювання подальшу участь в полюванні, вирішує інші організаційні питання, що виникають під час полювання, а також відповідає за дотриманням мисливцями вимог цього Положення.
2.16. Рішення розпорядника полювання, прийняті відповідно до вимог цього Положення, є обов'язковими і виконуються всіма учасниками полювання.
III. Правила поводження з мисливською вогнепальною зброєю на полюванні
3.1. Умовою безпечного користування мисливською зброєю є чітке виконання правил користування нею та суворе дотримання правил безпеки поводження зі зброєю всіма мисливцями під час полювання.
3.2. Мисливська зброя є предметом підвищеної небезпеки. Власник відповідає за її технічний стан.
3.3. Забороняється:
3.3.1. Направляти зброю на людину чи домашніх тварин, навіть якщо вона не заряджена.
3.3.2. Передавати зброю іншим особам, попередньо не розрядивши.
3.4. Не допускається виїзд мисливців і перебування їх на полюванні з несправною і незареєстрованою зброєю.
3.5. При заряджанні і розряджанні зброї її ствол повинен бути направлений вгору або в землю.
3.6. Під час долання перешкод (канав, струмків, огороджень тощо) зброю потрібно розрядити.
3.7. Полювання проводиться лише в умовах повної видимості (повністю розвидниться, розсіється туман, припиниться сильний дощ чи снігопад).
3.8. Забороняється стріляти на шум, шарудіння, по невиразно видимій цілі.
3.9. Рушницю з внутрішніми курками заборонено тримати з відкритим запобіжником.
3.10. Стрільбу мисливець має вести із особливою обережністю і попередньо переконавшись у тому, що в напрямку пострілу немає людей чи домашніх тварин.
3.11. Під час стрільби при осічці мисливець не повинен відкривати рушницю раніше ніж через сім-вісім секунд.
3.12. У випадку падіння зброї потрібно негайно розрядити її і переконатися, що в канали стволів не потрапили сторонні предмети.
3.13. Після пострілу треба перевірити, чи не залишилися в каналах стволів частинки розірваних гільз та інших предметів.
3.14. У разі якщо патрон не входить в патронник стволів, категорично заборонено його туди втискати, треба обережно вийняти і замінити іншим.
3.15. У випадку, якщо при відкриванні рушниці головка гільзи проскочить повз екстрактор, необхідно вилучити патрон за допомогою шомпола.
3.16. Не допускається стрільба одночасно з двох стволів двоствольної зброї.
3.17. При наближенні до населеного пункту, місця відпочинку, збору мисливців тощо на відстані до 200 метрів мисливець зобов'язаний розрядити рушницю.
3.18. Під час відпочинку зброю необхідно в незарядженому стані підвішувати або класти на надійну опору.
3.19. Особливої обережності мисливці повинні дотримуватися при стрільбі з човна, враховуючи при цьому такі вимоги:
3.19.1. Стрільці в човні повинні сидіти спиною до спини, не дозволяється стріляти поверх голів людей, що перебувають в човні.
3.19.2. При зміні веслярів і стрільців, а також при переході мисливців у човні вся зброя повинна бути попередньо розряджена. Перехід здійснюється без зброї, і коли він закінчується, мисливцю передається розряджена зброя.
3.19.3. Стрільба з човна веслярами категорично забороняється.
3.20. При переміщеннях на всіх видах транспорту зброя повинна бути в розібраному вигляді в чохлі. Тільки при коротких переїздах всередині угідь при зміні місця проведення полювання, при переміщенні в човні по воді під час полювання, а також при прямуванні до шалашів і засідок дозволяється тримати рушницю зібраною, але обов'язково розрядженою і направленою стволами вгору або в сторону, протилежну від людей, які перебувають поряд.
3.21. Забороняється стрільба з автомототранспортного засобу незалежно від того, знаходиться він в русі чи ні.
IV. Порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин
4.1. Ліцензія - це документ суворої звітності, який дає право на добування однієї особини тварини певного виду, що зазначена в ньому.
4.2. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів європейського та плямистого, козулю, лося, муфлона, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову, білку.
4.3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання видає за клопотаннями державним органам лісового та мисливського господарства необхідну кількість бланків ліцензій на мисливський сезон.
4.4. Державні органи лісового та мисливського господарства реєструють отримані бланки ліцензій в журналі обліку ліцензій, який повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою. На виданих бланках проставляється відмітка про реєстрацію в державному органі лісового та мисливського господарства, який їх видав (проставляються штамп або печатка цього органу, дата, підпис керівника).
4.5. Державні органи лісового та мисливського господарства видають бланки ліцензії користувачам в кількості відповідно до лімітів, затверджених на мисливський сезон спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, після попередньої оплати користувачами вартості ліцензій і перерахування цих коштів спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання.
4.6. У разі закінчення бланків ліцензій та невикористання всього ліміту користувачі можуть отримати додаткові бланки ліцензії після оплати ними їх вартості та повернення державним органам лісового та мисливського господарства використаних бланків ліцензій, за якими тварини не були добуті.
4.7. Користувачі реєструють бланки отриманих ліцензій у журналі обліку бланків ліцензій, який повинен бути прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою державного органу лісового та мисливського господарства. У журналі зазначаються номер бланку ліцензії, вид тварини, на яку видається ліцензія, прізвище мисливця, номер посвідчення мисливця та номер контрольної картки, спосіб добування, термін та місце проведення полювання.
4.8. Ліцензія заповнюється працівником користувача, який уповноважений на охорону мисливських угідь, в день проведення полювання, до початку полювання. При заповненні ліцензії в ній обов'язково зазначаються: прізвище мисливця та номер посвідчення мисливця, номер контрольної картки та строк проведення полювання (строк зазначається прописом). Після заповнення ліцензії і отримання документа, що підтверджує сплату вартості ліцензії, ліцензія видається мисливцеві.
4.9. Ліцензія з незаповненими реквізитами, виправленнями, простроченим строком полювання або не зареєстрована державними органами лісового та мисливського господарства та користувачами у вищезазначених журналах вважається недійсною, а полювання за нею - незаконним.
4.10. Ліцензія видається користувачем на такий строк:
на один світловий день - при полюванні на мисливських тварин при колективному, облавному та індивідуальному полюванні на парнокопитних тварин та при індивідуальному полюванні на хутрових звірів;
на мисливський тур - іноземним мисливцям;
до моменту відлову - при відлові тварин для переселення.
4.11. Ліцензії, за якими тварини не були відстріляні, та бланки ліцензій, полювання за якими з певних причин не проводилось, повертаються за місцем придбання без відшкодування їх вартості, крім випадків карантинних чи інших офіційно введених обмежень.
4.12. У разі заборони полювання в певних мисливських угіддях через уведення карантинних чи інших офіційно введених обмежень вартість ліцензій, виданих у ці угіддя, компенсується в повному обсязі державним органом лісового та мисливського господарства, який видавав ліцензії, користувачу, а користувач - мисливцю, який не зміг використати придбану ліцензію.
В. Яковлєв