Іноді найцікавіші моменти полювання трапляються зовсім не за планом. Ви вийшли на зайця, перевіряєте сліди козулі чи просто йдете стежкою — і раптом попереду, серед тіней ранкового лісу, промайнула рудувата постать. Лис. Не завжди є час підготуватись, не завжди він дає шанс прицілитись. Але кожна така зустріч — це випробування для мисливця: не лише на точність, а й на уважність, самовладання і розуміння звички цього хитрого звіра.
Перша реакція — спокій
Найголовніше правило — не поспішати. Лис, почувши або побачивши людину, не завжди тікає миттєво. Часто він зупиняється, придивляється, обнюхує повітря. У такі секунди будь-який різкий рух чи тріск можуть усе зіпсувати. Досвідчені мисливці кажуть: «Побачив лиса — завмри. Дай йому зробити перший крок».
Якщо звір не помітив вас, не намагайтеся одразу підняти рушницю. Спробуйте оцінити вітер — чи не йде ваш запах до нього. Якщо вітер у спину, шансів мало: лис відчує людину за десятки метрів. У такому разі краще залишитись нерухомим і просто спостерігати.
Куди дивиться лис — туди він думає йти
Поведінка лиса видає його наміри. Якщо він стоїть, вуха насторожені, морда піднята — він слухає. Якщо опускає голову до землі, йде короткими кроками, нюхаючи — шукає корм. У такі моменти він розслаблений, і це — найкращий час діяти.
Мисливці радять не переслідувати лиса прямою лінією. Рухайтеся дугою, з боку, де вітер несе запах від вас. Тоді можна наблизитися ближче або вийти на зручну позицію.
Постріл — лише з упевненості
Лис — невелика ціль, а його рухи — надзвичайно швидкі. Зробити влучний постріл у русі — складно навіть досвідченому стрільцю. Якщо дистанція перевищує 60 метрів, а звір рухається, краще утриматись.
Більшість лисів, які поранені неправильно, зникають у норах, і знайти їх потім майже неможливо. Тому старі мисливці кажуть: «Не стріляй у лиса — стріляй у можливість його добути».
Якщо є собака — лайка, гончак або тер’єр, вони допоможуть знайти підранка. Але й без собак краще запам’ятати напрям утечі та місце, де звір зник, — лис рідко біжить прямо, зазвичай робить півколо і лягає знову недалеко.
Коли не варто стріляти
Не кожна зустріч із лисом має завершуватись пострілом. Є ситуації, коли краще просто спостерігати. Наприклад, коли бачите лисицю з лисенятами навесні — це етично заборонено. Так само не варто стріляти, якщо ви не впевнені у напрямку кулі — наприклад, на тлі кущів, лісосмуги або схилу, де не видно, що за звіром.
Дехто, помітивши лиса, одразу тягнеться до зброї, забуваючи, що справжній мисливець цінує не лише трофей, а й саму зустріч. Побачити дикого лиса на близькій відстані — це вже подія.
Ознаки присутності лиса
Досвідчені мисливці часто «читають» ліс ще до того, як побачать самого звіра. На снігу залишаються характерні сліди — легкі, рівномірні, з чітким малюнком лап. У місцях, де лис часто ходить, можна знайти купки посліду, залишки гризунів, пір’я птахів.
Особливо помітні лисячі стежки взимку — вони йдуть уздовж кущів, меж поля, берегів річок. Знаючи ці маршрути, мисливець може передбачити випадкову зустріч і бути готовим.
Як поводитись після зустрічі
Якщо лис утік, не варто розчаровуватись. Кожна така ситуація — урок. Запам’ятайте напрям вітру, місце, де ви стояли, як він поводився. Наступного разу можна використати ці знання.
Деякі мисливці залишають у таких місцях принади — шматочки м’яса або запахові приманки, щоб перевірити, чи повернеться звір. Лиси — територіальні істоти, вони часто ходять одними й тими ж стежками, особливо якщо десь знаходять корм.
Маленькі хитрощі досвідчених мисливців
-
Слухайте дрібниці. Коли лис іде через кущі, він майже не шумить, але іноді чути короткий «хрускіт» гілки або тихий писк, якщо він ловить здобич.
-
Спостерігайте за птахами. Сороки, сойки або ворони часто видають місце звіра — вони кричать, злітають, супроводжують його.
-
Використовуйте маскування. Камуфляж, запах нейтралізатора, тихий рух — усе це дає шанс підійти ближче.
-
Не йдіть проти сонця. Рудий хутро лиса блищить, і якщо він бачить тінь або відблиск від прицілу, втече миттєво.
-
Тримайте зброю напоготові, але без напруги. У випадковій зустрічі секунди вирішують усе — постріл буде або відкладений, або запізнілий.
Лис як дзеркало мисливця
Для багатьох мисливців лис — не просто трофей, а символ мисливської хитрості і досвіду. Хто зумів перехитрити цього звіра — той справді розуміє природу.
Та водночас лисиця — це нагадування: у лісі ми лише гості. І навіть коли полювання успішне, мисливець повинен залишити після себе тишу, порядок і повагу до того, хто програв у цій грі інстинктів.
Кожна випадкова зустріч із лисом — це частина великого діалогу між людиною та дикою природою. І хто вміє слухати, той зрозуміє більше, ніж той, хто просто стріляє.
Коментарі
Дописати коментар