Гін у оленя — один із найяскравіших і найскладніших періодів життя копитних. Це час, коли самець повністю змінюється: від обережної, потайної тварини до домінантного бійця, що готовий боротися за самку, територію й своє право продовжити рід. Для мисливця знання особливостей сезонної поведінки оленя має величезне значення. Саме під час гону тварина стає активнішою, більше рухається, голосно подає знаки й залишає масу слідів. Розуміння цих процесів дозволяє не лише краще орієнтуватися в угіддях, а й відповідально ставитися до природи в цей чутливий час.
Початок гону та зміни в поведінці
Гін у благородного оленя в Україні зазвичай починається наприкінці серпня й триває до середини жовтня. Самці відчувають гормональний підйом: вони перестають дбати про обережність, частіше рухаються відкритими місцями, навіть вдень можуть з’являтися на галявинах. Харчування відходить на другий план — олень значно менше їсть і втрачає масу, витрачаючи весь запас енергії на пошуки самок та суперництво з іншими самцями.
У цей період самці активно позначають територію: рогами обламують гілки, труться об дерева, залишаючи на корі запахові сліди. Такі “тертушки” — характерна ознака початку гону. Вони слугують сигналом для суперників і одночасно приваблюють самок, які шукають сильного самця.
Рикання як спосіб комунікації
Однією з найпомітніших ознак гону є рикання — гучний, низький голосний крик, що чути за кілька кілометрів. Воно має одразу кілька функцій: попередження суперникам, приваблення самок та демонстрація сили. Самець, що має найгучніший і найтриваліший голос, найчастіше здобуває перевагу.
Рикаючи, олень демонструє величину грудної клітки, силу та витривалість. Часто він рикає, рухаючись колами навколо свого гарему, або стоячи на підвищенні. Деякі самці рикають майже безперервно протягом дня, якщо поблизу з’являються суперники.
Боротьба за гарем
Кульмінацією гону є сутички між самцями. Вони б’ються рогами, зчіпляються, намагаються звалити один одного або витіснити з території. Такі бої виглядають ефектно, але є дуже небезпечними: тварини можуть отримувати серйозні травми, інколи навіть смертельні.
Перед боєм відбувається “демонстраційний” етап: самці йдуть один на одного, піднімають голову, вигинають шию, видають короткі рики або глухі хрипи. Якщо жоден не відступає, починається зіткнення. Перемагає той, хто сильніший, важчий і витриваліший.
Сильний олень формує гарем — групу самок, які під час гону тримаються поблизу нього. Він охороняє їх, не дає підходити молодим самцям і постійно контролює пересування групи.
Рухи оленя та місця його активності
Під час гону олень значно збільшує радіус переміщень. Якщо влітку він тримається певних годувальних ділянок, то восени активно переходить від одного місця до іншого, перевіряючи запахові сліди самок.
Найактивніші періоди — ранок та вечір. У сутінках самці найчастіше ричать, залишають сліди й шукають самок. Днем вони відпочивають на узліссях, у хащах або у важкодоступних ярах, але під час піку гону можуть пересуватися й у світлу пору.
Особливо часто оленів помічають біля води: вони багато рухаються, втрачають рідину і змушені частіше пити.
Поводження самок і реакція на самця
Поведінка самок також змінюється. Вони утворюють невеликі групи, уникають зайвої небезпеки та уважніше прислухаються до голосів самців. Готовність до спаровування у самок настає коротким періодом, тому вони активно шукають домінантного самця, здатного забезпечити сильне потомство.
Самки реагують на рикання — вони рухаються у напрямку голосу, обирають найбільш переконливого самця, а якщо їхній гарем захоплює інший самець, підпорядковуються новому “лідеру”.
Ознаки завершення гону
Кінець гону настає поступово. Рикання стають рідшими, сутички зникають, самці знову шукають їжу й відпочинок. Після гону вони значно виснажені, часто схудлі, з подекуди пошкодженими рогами або тілом. Тваринам необхідно кілька тижнів, щоб відновитися перед зимою.
Гареми розпадаються, самці більше не охороняють самок, і поведінка повертається до звичної — обережної й стриманої.
Коментарі
Дописати коментар