Гончаки – давні помічники наших мисливців. З гончаками полював ще Володимир Мономах. І за ці довгі роки таке полювання ніяк не набридло нашим мисливцям і нікого до Червоної книги не загнало. Це суто спортивне полювання, з нескінченними емоціями, позитивними стресами, з великим букетом вражень. Одним словом, таке полювання - це здоров'я широкого загалу справжніх мисливців. Є і користь від полювання з гончаками. Наприклад: тільки гончак, йдучи пошуком по звірячим стежкам може зірвати, або зачепитися в смертоносній металевій петлі, яку браконьєри розставляють в лісі і ловлять звірину, в тому числі і вагітних кізочок та зайчих. Тільки з гончаками можна з успіхом вполювати (знищити) таких хижаків, як вовк або дикий пес.
Користь від полювання з гончаками досить значна. У наш час, на жаль, на Україні дуже велика щільність поголів'я лисиць. Наприклад, на Хмельниччині в сезон полювання 2005-2006 р. відстріляно майже 1000 лисиць, серед яких були і скажені. На півдні України збільшилось поголів'я вовків. Все частішають випадки, коли вовки, здичавілі пси і лисиці, заходили в села, нападали на домашніх тварин і людей. Були випадки, коли покусані люди вмирали від сказу. Вигнати з лісу, очерету, з плавнів і лозняків таких звірів-хижаків під постріл мисливця можуть тільки гончаки. Гончак звіра не ловить. Для цього є хорти. Гончак іде по сліду звіра, принюхується до запаху і віддає голос, наче пісню співає.
Цю пісню гончаків чути далеко і мисливець "мислить": як же йому перейняти або підстояти звіра.
Ось і поговоримо, як правильно полювати з гончаком.
Молодого гончака можна брати на полювання десь з 10 місяців. Після того як він вже знає звуки мисливського ріжка, не боїться лісу, зміцнив на тренуваннях підошви лап.
Листопад - найкраща пора полювання. Гаї вже трусять листячком, а сіверко владно нагадує, що гряде зима. В лісі дихаєш якось по-іншому, на повні груди, рідко, наче смакуєш отим цілющим бальзамом.
В Україні дозволені полювання:
- облавні - це коли декілька мисливців стоять на лінії з рушницями, а 5-6 загоничів продираються крізь чагарники, покрикують, посвистують, часом і собак імітують. Женуть звірину на стрільців;
- одиночні (індивідуальні) полювання; полювання з вишок (веж);
- полювання з породними мисливськими собаками, які мають паспорт на право полювання.
Як на мене, то саме цікаве полювання - це полювання з гончаками. Традиційним об'єктом такого полювання вважається лис, заєць, шакал, єнотовидний собака, дикий собака, а по ліцензії – козуля. Колись говорили. "Піду, послухаю гончаків". Я і тепер знаю людей, котрим, якщо дозволити взяти на полювання щось одно: рушницю, або собаку, то рушниця залишиться, мабуть, вдома. Послухати гончаків цікавіше ніж стрільнути.
Дилетанти в цій справі часом запитують: "а чого ваш гончак не гонить звіра на вас ? Ви ж його годуєте" . Гончак ніколи не гонить на когось. Напрямок руху диктує не гончак, а звір. Рятуючись від страшної пісні, що лунає за звіром, він намагається іноді збити з пантелику пса тим, що проходить по своїх же слідах. Для того, щоб стати на свій слід заєць мусить зробити велике коло діаметром 2-3 кілометри.
Завдання мисливця вийти на це коло і зустрітися з втікачем. Успіх полювання залежить від багатьох якостей, як властивих породі і закладених спадково, так і прищеплених гончакові систематичною нагонкою, вишколенням, досвідом полювання.
Якого ж гончака можна вважати хорошим помічником мисливця? Які якості повинні бути йому притаманні? Це, в першу чергу, енергійний пошук (полаз); здатність швидко знайти слід звіра і мати тонкий нюх; мати мисливську пристрасть і наполегливість (не кидати роботу) бути в'язким, майстерно і швидко вирішувати заячі наброди (двійки, вісімки і т.і.); гонити звіра хоча б хвилин 40-50; володіти музикальним і лунким голосом, гнати швидко (пара-то); негайно бігти на поміч напарнику що підняв звіра; бути слухняним; не блукати і мати хист орієнтації. Естетика цього дивовижного, стародавнього, емоційного полювання відома всім, хто хоч раз відвідав осінній гай, наповнений яскравою, радісною піснею гончаків. Таким полюванням присвячені сотні шедеврів живопису та літератури.
Отже, ви приїхали (прийшли) до лісу. Вас декілька мисливців. З Вами пара або смичок гончаків. Прив'яжіть їх до кущика (стовбчика). Хай заспокояться, звикнуть до лісу. А ви тим часом виймайте рушниці з чохлів, перевіряйте, що там теща поклала в рюкзак, домовляйтеся про напрямок руху (бажано індивідуально проти вітру). Ваше авто повинне стояти до кінця полювання саме там, де почалось полювання. Розійшлися, пустили гончаків. Вони активно, швидко обшукують хащі. Може статися так, що хтось з мисливців підніме (розбудить) звіра ще до того, як його знайдуть собаки. Треба негайно покликати ріжком або голосом собак і показати їм свіжий слід лиса (зайця). Заговорила собача пісня. З голосів гончаків визначають напрямок руху звіра. Так, звір пішов вправо. Обережно, уважно просувайтеся вправо і ви, але не прямо на голоси собак, а з запасом, наче випереджаючи їх. Зупиняйтеся, тихенько слухайте. Коли пісня іде на вас - замріть. Стійте. Уважно оглядайте стежки, дороги або границі бонітетів. Звір десь вже коло вас. Він вас бачить. Сидить. Дивиться, хоче впевнитись, що ви не вовк, не людина, а кущ. Пісня собак наростає. Звір не витримує і стрімголов "летить" повз вас в густі грабчаки. Постріл - і... не влучив. А ось і гончаки. Вони чітко йдуть по сліду звіра. Підбігли до вас, покрутилися і пішли шукати далі. Збивши з сліду гончаків, заєць намагається втекти якнайдалі в ту частину лісу, де він "прописаний", тобто в рідні угіддя Вухань часто зупиняється прислуховується, придивляється і, якщо хтось необережно зробить крок, чхне або поведе рукою чи закурить, то звір поведе собак в інші угіддя. Хороші гончаки згодом приженуть його сюди ще раз. Більшість звірів тікають від собачої пісні лазом (знайомою стежиною). Так що при полюванні з гончаками бігати по лісу не завжди доцільно. Краще стояти там, де звір пройшов. Підстояти його. Якщо гончаки гонять в іншому кінці лісу і "подвижки" в вашу сторону нема - треба помаленьку йти до гончаків. Сила запаху у звірів різна. По чорнотропу запах русака гончак може почути через годину, запах лиса - через дві-три години після того як він пробіг.
Слід, як конкретна уява аманації, що залишилася після звіра, не завжди збігається з відбитками його лап на землі (на снігу). Гончак може гонити звіра осторонь сліду, оскільки вітер віднесе еманацію на якусь відстань. Тому зимою більше двох гончаків на полювання не беруть. Сліди затоптуються і картина гону збіднюється. При роботі за зайцями собака віддає голос рідше, а лиса гонить рівніше, з частішою віддачею голосу, яскравіше.
Козулю гончаки женуть безперервною заливистою піснею наче захлинаються.
При полюванні з гончаками в компанії мисливців мусить бути один товариш з норним собакою (такса, ягдтер'єр або фокстер'єр). Частенько лис, не витримавши напористого гону гончаків, тікає в нору. Отож, якщо пісня гончаків враз обірвалася, ідіть на місце скола, шукайте лисячі нори і пускайте туди норного мисливського собачку. Успіх забезпечений. Втомленого лиса в норі легше взяти "сміливому ягу.
По-різному звірі тікають від собак. Заєць - русак любить ходити відкритими ділянками старого лісу, дорогами, полем. Лисиця, зачувши гончаків, мерщій тікає в хащі, в густі сосняки, очерет, в зарослі терну. Досвідчений мисливець з голосів собак, з характеру місцевості безпомилково визначає, якого звіра вони гонять і куди він прямує.
Неабияке значення має одяг мисливця, особливо взуття. На всякому полюванні колір одягу і взуття повинен бути під колір місцевості. Ретельніше треба ховати ноги, бо звір в першу чергу помічає те, що над землею.
А гін іде на вас. Все ближче і ближче регоче собача пісня. Замри, як кажуть. Заєць з'явився наче з-під землі. Бах! Є трофей. Підбігли собаки. Дайте їм понюхати вуханя, полизати кров. Не дозволяйте шматувати. Відріжте параші заячі лапки (пазанки) і киньте собакам. Це для них велика насолода. Нагорода за деюлькагодинну сумлінну працю.
Забивши зайця треба гукнути: "Готов!". Для товаришів це означатиме кінець уваги. Можна і запалити.
Оскільки перед полюванням зранку собак не годують, то опівдні бажано зібратися на "перекур", дати псам півгодини відпочинку' і погодувати їх невеличкою (200 гр.) порцією незамерзлих харчів. Щоб зібратися на полудень собакам треба посурмити мисливським ріжком.
Після обіду, зазвичай, гончаки працюють гірше. Втомлені гончаки женуть звіра марувато. Тяжко гончакам переслідувати молодого зайчика. Він майже не пахне. Не ждіть хорошої роботи від гончаків в дощ, при морозі-10° і більше, по ряботропу, по глибокому снігу.
Вечоріє. Пора сурмити. Пора до лісника чи до шлагбаума, де стоїть ваше авто. Хтось весело розказує, як він перехитрив лиса, хтось хвалить свою Найду. Так гонила, так гонила... а хтось каже, що день був "непоганий". І таке буває. Бувають дні, коли через відповідний атмосферний тиск гончаки не гонять. Звір не пахне. Непоганий день. Це явище ще зовсім не вивчено.
Йдемо. Хтось несе зайця або лиса, але всі збагачені враженнями, щасливі, бо поспілкувались з рідною природою, побачили в натурі таке, яке не всі собі уявляють. Повеселішали, поздоровшали.
Зібралися, а одного собаки нема. У кожного компаньйона своя пропозиція:
-Поїхали. Він прийде, - каже один.
-Ти що? Тормознутий? Як це прийде? Адже 80 кілометрів, - перебиває другий.
-Треба чекати... -
-Та поїхали... -
Обов'язково треба чекати! Гончак прийде на те місце, де починалося полювання. Обов'язково. Нема змоги чекати. Покладіть йому онучу або шкарпетку і скибочку хліба під кущем (краще під копицею), відвезіть нетерплячих горе-мисливців до якоїсь станції (хай їдуть додому). Верніться, заночуйте, не кидайте друга. Розпаліть багаття, підсмажте кавалок сала і розказуйте анекдоти. Ось і прийшов блудний пес. Не сваріть його і не бийте. Він ваш друг і вірний товариш. Може він і не блукав, а добросовісно ганяв лиса в іншому лісі на втіху іншій команді мисливців. Нагодуйте його і вирушайте додому. Вас чекають діти, а когось і правнуки. Чекають щоб ви детально розповіли, як тут сьогодні у вас пройшло полювання, суть якого проста, доступна і чарівна.
Ю. Букатевич
0 коментарі:
Дописати коментар