Звичайний фазан (Phasianus colchicus) – птах розміром приблизно як свійська курка, з маленькою головою і довгим (особливо у самців) клиновидним хвостом, що містить 18 вузьких рульових пір’їн (середні довші за інші).
Фазан звичайний – одна з найкрасивіших і яскраво забарвлених птахів нашої країни. Самець і самка фазана сильно різняться один від одного.
Самець забарвлений в яскраві мідно-червоні тони, біля очей – гола потовщена шкіра червоного кольору, так звані „щоки”, а на голові пучки подовженого пір’я – „вуха”. Шия з боків, а також на передній частині, має синьо-фіолетове забарвлення з металічним відблиском. Тіло з боків золотисто-помаранчеве, живіт чорно-бурий. Крила короткі, заокруглені, світло-коричневого забарвлення. Курочки мають більш скромне вбрання – пісочно-буре з фіолетово-рожевим відливом на шиї і темними кінчиками пір’я. Самець відрізняється від самки не тільки яскравим оперенням, а й більш великими розмірами, довгим хвостом і наявністю на нозі шпори. Молоді, статево не зрілі самці, від самок майже не відрізняються.
Довжина самця приблизно 80-90, самки близько 60 см, хвіст відповідно 42-53 і 29-31 см. Вага його коливається від 720 до 1800 г. Пухові пташенята знизу світло-сірі, з легким жовтуватим відтінком і з подовжніми коричневими смугами на верхній частині тіла: центральна коричнева смуга йде від тім’я, загострюючись спереду назад, по середині спини, попереку і до хвоста. З боків тягнуться 2 світлі смуги, облямовані зовні ще парою темно-бурих смуг, що починаються в надорбітальній області. З боків голови темно-бурі плями біля вуха.
Велику частину життя фазан проводить на землі, лише за крайньої необхідності пускається в політ. З густих заростей злітає з великим шумом круто вгору, “свічкою”, а потім планує. Пролетівши 70-150 м, знову опускається на землю. Літає він погано і мало, і після повторних зльотів виснажується настільки, що вже не піднімається зовсім, а поспішає сховатися в зарості.
Чисельність фазана по роках схильна до різких коливань в залежності від різних природних причин. Особливо згубні для нього багатосніжні зими, наст, ожеледиця, тривалі морози при нестачі корму, а також посухи і високі розливи річок, під час яких затоплюються гнізда з кладками яєць. В даний час кількість фазанів сильно зменшилася, а в ряді місць цей птах зовсім зник. Основна причина цього сумного явища лежить в надмірно посиленому полюванні на фазанів і широко поширеному браконьєрстві, а також у випалюванні очеретів, трави і зміні корінних місць проживання цієї птиці. Ну із звичайно – збільшення кількості хижаків, які полюють на фазана.
Останніми роками в країнах, де штучно було обмежено полювання на лиса, досить істотно зросла популяція цього хижака, а він є найбільш небезпечним для фазана. Це призвело до того, що лис сильно винищив гнізда фазанів, що, в свою чергу, призвело до зниження виводимості цього птаха. Обмеження кількості лиса є одним з найбільш ефективних способів підняття популяції фазана, а це, насамперед, залежить від самих мисливців. У зв’язку з цим необхідно застосовувати активні методи полювання, серед яких – тиха загінка, полювання із норними собаками та на манок. З 90-тих років на території багатьох угідь спостерігається також приріст кількості й інших хижаків, таких як куна, сорока, дикий голуб, крук, які теж здійснюють неабиякий тиск на фазана та його виводки.
Сильне скорочення чисельності фазана в багатьох частинах ареалу вимагає вживання заходів до його охорони. Особливо необхідно викорінення винищувальних способів полювання і браконьєрства, вчасно підгодовувати птахів (особливо у післявегетаційний період та взимку, під час випадання снігу). Фазан чудово акліматизується в нових місцях, що дозволяє розширювати область його розповсюдження шляхом перевезень із числа виведених птахів на дичефермах.
Розведення фазана
В Україні досить успішно проводиться розведення фазанів. В основному на фермах розводять Фазана мисливського. Мисливський фазан – це об’єкт полювання і джерело дієтичного м’яса, тому його розведення орієнтоване на випуск птаха „під постріл” на організованих приватних угіддях для полювання, а також для постачання до ресторанів, де з нього готують багато смачних страв. Сьогодні, коли все більше уваги приділяється здоровому способу життя, зростає попит на м’ясо фазанів, яке відрізняється високою поживністю і низьким вмістом холестерину. Смакові якості, величезна різноманітність страв і мінімальні витрати часу на приготування роблять цей прекрасний дієтичний продукт незамінним для сучасної людини. У цьому столітті фазанове м’ясо зможе замінити традиційні види м’яса.
Розведення фазана досить кропітка справа. Вона вимагає великих інвестиційних вкладень, використання новітніх технологій та постійного догляду за птахами. Наприклад, фазан звичайний вимагає спеціального корму, який чітко розподілений для кожного періоду підростання птаха. На жаль, в Україні дуже складно купити відповідний корм, тому доводиться його привозити із закордону, що теж підвищує собівартість виведених птахів. Правда, деякі успішні підприємці можуть самі приготувати харч для своїх фазанів, але враховуючи специфіку даного продукту, це теж не легка справа. Корм для свійських птахів, таких як курка чи качка, для фазанів не годиться.
Парування фазана
Парування фазана розпочинається десь в середині лютого, на початку березня. Початок спарювання залежить не від зовнішньої температури, а від довжини світлового дня. На фермах по вирощуванню фазанів успішно користуються цією властивістю птаха і за допомогою штучного подовження світлового дня (використовують зранку та ввечері лампи з жовтим (натуральним) світлом) пришвидшують початок парування фазана.
Перед розмноженням фазани „токують”. Під час току півень ходить по землі, піднявши догори довгий хвіст і витягнувши шию, видаючи при цьому крики. Токовий крик завжди дво- або трискладових, щось на зразок “ке-ке”, “ке-ке-ре” або “кох-кох”. Після крику самець б’є крилами. Крім того, самці видають ще своєрідний тихий і дуже ніжний звук: “гу-гу-гу”, повторюваний невизначене число разів поспіль.
Маточне поголів’я фермери зазвичай формують із молодих здорових птахів: самок у віці 8-18 місяців, самців – 1-2,5 років. Бажано вибирати фазанів великого розміру, гарного статури, отриманих від найбільш яйценосних самок. Термін експлуатації батьківського стада мисливського фазана обмежується 2-3-ма роками, потім птахів вибраковують і замінюють більш молодими. Не беруть у маточне стадо фазанів з явними недоліками екстер’єру, з хронічними захворюваннями, які перенесли важкі хвороби або отримали серйозні травми, а також дуже лякливих або дуже агресивних особин. Фазанів поміщають у вольєри зазвичай при співвідношенні: 1 самець і 2-3 самки (крім стабільно моногамних видів, які потрібно селити парами). Зі збільшенням числа самок в гнізді їх несучість знижується. Формують сім’ї з фазанів-неродичів щоб уникнути подальшої слабкості потомства.
Несучість фазанок з початку кладки швидко підвищується і до кінця травня – початку червня досягає максимуму, а потім починає поступово знижуватися. Закінчується яйцекладка у різних видів фазанів в червні-липні. Хоч фазан досить плодовитий птах, але за весь період курка може знести лише 50-60 яєць, тобто вона не несеться, як свійська курка – цілий рік, а лише протягом 3-х місяців. І то за умови щоденної виїмки яєць з вольєр. Тривалість яйцекладки і число відкладених яєць можуть регулюватися і штучним освітленням вольєр вранці та ввечері з метою подовження світлового дня.
Збір яєць потрібно проводити вранці (під час годування птахів) і після полудня, щоб запобігти їх розкльовуванню і забрудненню шкаралупи. Слід чисто помити руки і брати яйця двома пальцями за гострий і тупий кінці. Якщо яйце взяти всією рукою, стирається тоненька надскорлупна оболонка, яка попереджає проникнення мікроорганізмів в яйце. Не можна витирати яйце сухою ганчіркою, мити водою.
Яйця, призначені для інкубації, повинні бути чистими. Забруднені яйця псуються і заражають інші, у зв’язку з чим знижується виводимість молодняку. У крайньому випадку брудні яйця перед інкубацією можна обмити 3%-ним розчином перманганату калію, а потім дати обсохнути. Яйця складають у звичайні картонні прокладки, призначені для зберігання курячих яєць.
Зберігають яйця в темному приміщенні при температурі 10-15 ° і вологості 65-70% у вертикальному положенні тупим кінцем вгору. Якщо там повітря сухе, періодично змочують підлогу або тримають воду в широкій посудині. Яйця не можна зберігати на прямому сонячному світлі, так як з них випаровується багато вологи. Зародок крізь шкаралупу виділяє вуглекислоту, тому приміщення слід добре провітрювати. Для полегшення процесу дихання зародок завжди знаходиться на верхівці жовтка, впритул до оболонки, яка прилягає до шкаралупи. Якщо до інкубації яйцям належить лежати більш 3-х днів, то їх потрібно щодня перевертати, інакше жовток спливе і прилипне до шкаралупи (такі яйця до інкубації непридатні). Після 10-ти днів зберігання відсоток виводимості фазанових яєць знижується на 26%, після 25 днів – на 94%.
Інкубаційний період виведення фазана
Яйця фазанів значно дрібніші курячих і відрізняються від них однотонним забарвленням різних кольорів: темно-сірі, сірі, світло-сірі, зеленувато-сірі, зелені, світло-зелені. При інкубації хорошу виводимість дають яйця світло-сірого забарвлення. Найбільша загибель зародків спостерігається в яєць зеленого кольору. Шкаралупа фазанових яєць досить тонка, гладка, блискуча, з дрібною пористістю. Для інкубації відбирають яйця великі, правильної форми, з гладкою шкаралупою. Яйця з дуже світлим або темним забарвленням, дрібні, із слабкою шкаралупою і з вапняними наростами на ній до інкубації не придатні. Небажано використовувати для інкубації занадто круглі або занадто подовжені яйця.
Перед закладкою в інкубатор всі яйця бажано переглядати на овоскопі. Це дозволяє виявити їх зовнішні і внутрішні дефекти. При просвічуванні на овоскопі звертають увагу на цілісність шкаралупи, розмір повітряної камери, колір і розміщення жовтка, структуру білка. Овоскоп можна виготовити в домашніх умовах. Для цього з картону або жерсті роблять циліндр, в середині прикріплюють електричну лампочку, яку включають у мережу. Внутрішню поверхню циліндра обклеюють білим папером, а зовнішню – чорною. У стінці циліндра напроти лампочки вирізують овальний отвір по діаметру яйця. Овоскоп можна зробити і з ящика з бічним отвором (за розміром поперечного діаметру яйця), з розташованою усередині лампочкою потужністю 100-200 Вт. Також можна зробити овоскоп із настільної лампи. Якщо в затемненому приміщенні яйце прикласти до отвору овоскопа, воно просвітиться. У повноцінному яйці повітряна камера нерухома і перебуває в його тупому кінці. Жовток таких яєць малопомітний, малорухливий і займає центральне місце, білок прозорий, щільний.
Вибраковують яйця з двома жовтками, з кров’яними включеннями, тріщинами на шкаралупі, великими порами. Одним з недоліків яєць для інкубації є розрідженість білка, коли жовток наближається до шкаралупи або опускається до гострого кінця яйця і під час його обертання різко рухається. Розрідженість білка зумовлена неправильним співвідношенням мінеральних елементів і нестачею вітамінів.
Побутовий інкубатор складається з корпусу, виготовленого з пресованого пінопласту, зовні пофарбованого фарбою, покритого металом або пластиком. Зверху корпус закривається кришкою, що знімається, до якої через електрокабель підведена напруга. При знятті кришки інкубатор автоматично відключається. Всередині корпусу на спеціальних виступах встановлений знімальний лоток з пристроєм для переміщення яєць у процесі інкубації. Дно лотка виготовлено з дрібносотової (5×5 мм) сітки, а борти – з металевої смуги.
На дні лотка розміщена рухома решітка (сепаратор), що служить для переміщення яєць у процесі інкубації. Вона влаштована у вигляді гребінки, розміщеної по периметру лотка. На пази гребінки укладаються пластинки на певній відстані один від одного таким чином, щоб утворився обмежений простір, відповідний яйцю, яке належить інкубувати. Рухома решітка приєднується до автоматичного приводу повороту. Поворот здійснюється автоматично, з інтервалом в 40-60 хв. На період виведення молодняку поворот відключається тумблером.
Інкубатор обігрівається лампами розжарювання (від автомобіля, 12 В). Лампи розміщені під лотком на спеціальному корпусі. Він знімний, що дозволяє після кожного циклу звільняти камеру і піддавати її очищенню й миттю. Задана температура в інкубаторі підтримується автоматично електронним терморегулятором. Регулятор температури дозволяє встановлювати задану температуру в межах 38,3-38,4 ° С і підтримувати її з точністю до 0,5. Вологість при цьому повинна складати 54%.
Поруч з датчиком встановлена протипожежний захист, який спрацьовує при температурі 92° С. Зволоження в інкубаторі забезпечується за рахунок випаровування води з ванночок. Дві ванночки, розміром 400×50 мм, заповнені водою, розміщуються над нагрівачем під лотком. Регулюється відносна вологість повітря інкубатора шляхом зміни площі випаровування (закриванням частини ванночки) в діапазоні 50-70%. Повітрообмін регулюється відкриванням отворів, розташованих на дні та в кришці інкубатора.
На 21-ий день від початку інкубації (перед вилупленням молодняку) температура в камері поступово зменшується по пів градуса (до 37,8 °), а вологість збільшується на 20%. Не рекомендується відкривати інкубатор під час вилуплювання молодняка, тому що різко знижується температура, що може призвести до загибелі певної частини поголів’я.
Вивід фазанят
Фазанята виводяться з яєць протягом 1 -6 годин. Після цього вони або перебувають в інкубаторі ще декілька годин, поки не обсохнуть, або їх відразу після вилуплення переносять в приміщення з штучним обігрівом. Їх поміщають в дерев’яний ящик зі стінками висотою 30-40 см, що має ніжки або стоїть на підставці (щоб не охолоджувався від підлоги), над ящиком встановлюють електролампу з абажуром. Температура повинна бути 34-35 °. При нормальному обігріві фазанята рівномірно розосереджуються по ящику. Якщо температура недостатня – вони жалібно пищать і скупчуються, при перегріві – намагаються піти із зони обігріву.
При закладці на інкубацію яєць масою 30-35 г виведене фазанятко повинно важити від 16 до 25 г, тому що частина маси яйця йде на випаровування під час інкубації і частина – на шкаралупу. Новонароджене пташеня покрите м’яким ніжним пухом блідо-жовтого кольору з малюнком з чорнуватих і бурих смуг і плям. Темно-бура смужка тягнеться від основи дзьоба по лобі до тімені, де розширюється в трикутну плямку. Вузькі темні смужки виступають над очима, з боків тім’я і під очима,закінчуються в області вух чорними цятками. По спині (від потилиці до хвоста) тягнеться чорнувата смуга, а з боків спини – ще дві вузькі темні смужки. На лопатках розташовані дві темні плями. На нижній частині тіла темного малюнка немає. Ноги блідо-рожеві, дзьоб рогового кольору.
Здорові, тільки що вилуплені пташенята рухливі, з вираженим рефлексом до пошуку корму, точно і швидко орієнтуються в навколишньому середовищі. Малорухливість, млявість, відсутність здатності клювати корм говорять про їх неповноцінність. На ознаки порушення у розвитку вказують склеювання повік очей, закупорка анального отвору сечокислими солями, розлад функції кишечника ще до першого прийому їжі і води. Необхідно також звертати увагу на стан ділянки пуповини (місце прикріплення плодових оболонок). Невеликий, товщиною не більше 1 мм, струп в цьому місці вказує на правильно відрегульований режим інкубації. При незамкненій пуповині (результат перегріву в кінці інкубації) виникають кровотеча і запалення (від забруднення) рани, що призводить до загибелі пташеняти.
Годівлю і напування фазанів здійснюють не раніше ніж через 8-12 годин після виведення. Слабких пташенят відправляють на дорощування окремою групою. На вибракування йдуть пташенята з викривленими кінцівками і пальцями ніг, з недорозвиненими очима, черепом і пухом, а також ті, які обертають головою. Перевозячи добових фазанів, ящики з ними слід закривати ковдрами або шерстяною тканиною, так як пташенята дуже чутливі до зниження температури.
Вирощування молодняку
Вирощувати фазанят можна під брудерами (локальними обігрівачами), встановленими на підлозі, або в клітках під квочкою. Іноді застосовують змішаний спосіб – перші 15 днів пташенят тримають з квочкою, а потім переводять під локальні обігрівачі. Підлога в пташнику може бути цементна, дерев’яна або глиняна. Цементна підлога служить довше і перешкоджає проникненню щурів і мишей, але вона досить холодна і при тонкій підстилці фазанята часто застуджуються.
У приміщенні для фазанів не повинно бути вузьких проходів між обладнанням і стінами, так як ховаючись у таких місцях пташенята часто душать один одного. Виходи з приміщення в вигули бажано розташовувати в кутках будівлі на одному рівні з підлогою. При вирощуванні в пташнику слід за 2-3 дні до привозу добових фазанів просушити його, включаючи електричні прилади, укласти підстилку, розставити брудери, поїлки та годівниці. Підстилкою може служити дрібно нарізана солома, стружка листяних порід дерев, сухий прожарений пісок з товщиною шару не менше 5-ти см. Неприпустимо використовувати для підстилки дрібноструктурні компоненти, так як, проковтнувши їх, фазанята можуть пошкодити собі травний тракт. Солома добре зберігає тепло, вбирає в себе зайву вологу, шкідливі гази, легко змінюється і досить дешева, але для запобігання появи паразитів і хвороботворних бактерій бажано під неї насипати сухе вапно. Солому розподіляють рівномірним шаром по всьому приміщенню, збільшуючи шар у кутах до півметра (цим запобігають скупченню фазанів у кутках приміщення).
За добу до привозу фазанів у пташнику перевіряють роботу брудерыв і встановлюють температурний режим. Температуру регулюють різними способами: включенням або виключенням частини нагрівальних елементів, шляхом підйому або опускання брудера. Режим вологості потрібно підтримувати на рівні 60-70%. Зависока вологість повітря в приміщенні, де міститься молодняк, затримує ріст молодих птахів, знижує їхній апетит і опірність захворюванням, веде до млявості і малорухливості, а також викликає відсиріння стін і появу цвілевих грибків. Занижена вологість повітря підсилює спрагу птахів, погіршує їх апетит і знижує засвоєння ними кормів, що також веде до затримки росту.
Якщо фазанів вирощують на м’ясо, то їх тримають в теплому приміщенні весь термін. Молодняк при цьому стає більш вгодованим, а м’ясо при спеціальній відгодівлі – особливо смачним і поживним. Якщо ж фазанів вирощують для поповнення батьківського стада, то бажано утримувати їх на відкритому повітрі або в приміщенні з температурою повітря від 15 до 18 °С.
Дуже важлива освітленість приміщення, де вирощуються фазанята. Хоча вважають, що в перші два дні бажано цілодобове освітлення (для хорошої орієнтації в просторі і для безперервного живлення), але підвищене освітлення часто призводить до канібалізму і є чинником стресу. Тому в приміщенні для фазанів необхідно обмежувати не тільки штучну, але і природну освітленість, використовуючи невеликі вікна з затемненим склом.
Періоди зростання фазанів
На основі вивчення росту і розвитку фазанів їх дорослішання можна розділити на 8 періодів. Перший період (1 -3 дні після вилуплення пташенят) характеризується адаптацією до нових умов існування. У цей час пташенята дещо втрачають у вазі, так як в цей період вони не вживають їжу, а живляться тим запасом, що залишився від яйця. Для одноденного молодняка з метою запобігання різноманітних хвороб рекомендується проводити щеплення.
Другий період (з 3-го по 10-й день) полягає у поступовому навчанні пташенят самостійно скльовувати корм. На третій день пташенятам дають спеціальні вітаміни, які збуджують роботу шлунку. Вони починають набирати вагу. Тіло пташенят ще покрито ембріональним пухом. У цей період самці вже починають обганяти в рості самочок.
Третій період (з 11-го по 30-й день) – у пташенят відростають махові і рульові пера, вони починають літати. Пух замінюється на пір’яний покрив. Набрання ваги відносно сповільнюється. Самців легко відрізнити від самок за розмірами.
Четвертий період (з 31-го по 60-й день) характеризується зміною первинного пір’яного покриву, первинних махових пір’їн на вторинні. В цей час йде різке зниження добових приростів.
П’ятий період (з 61-го по 90-й день). Первинні рульові та контурні пера замінюються вторинними. Пташенята знову починають підвищувати добові прирости ваги.
Шостий період (з 91-го по 165-й день). Зростання птахів різко сповільнюється, пропорції молодняку вже наближаються до пропорцій дорослих птахів. Йде зміна пір’яного покриву.
Сьомий період (із 165-го по 220-й день). Починається статеве дозрівання. Самці набувають вигляду, який характерний для дорослих самців. Розвиток і розміри фазанів зрівнюються з дорослими фазанами.
Восьмий період (з 221-го дня життя) характеризується активним статевим дозріванням фазанів. У віці 250-300 днів вони приступають до розмноження.
Реалізація продукції
Продукцію, що виготовляють на фермах з вирощування фазанів умовно можна розподілити на такі види: яйце, одноденний молодняк, птах 6 тижнів та дорослий птах.
Яйце відвантажується в спеціальних лотках, що запаковуються в пінопластові коробки. На далекі і довгі переїзди не рекомендується перевозити яйце, так як після 3-х днів яйця потрібно щодня перевертати, а в умовах транспортування це дуже складно.
Одноденних пташенят найлегше перевозити, так як вони ще не вимагають корму і можуть обходитися без їжі та води.
Фазанят, що досягли віку 6-ти тижнів, купують в основному ті, хто не має можливості забезпечити належне вирощування зовсім маленьких птахів. Цей вид продукції користується найбільшим попитом. Але в такому віці випускати молодняк в мисливські угіддя не рекомендується. За даними фахівців 83-96% фазанят можуть загинути від хижаків.
Дорослого фазана (від 5-ти місяців) закуповують для вишколу мисливських собак та полювання, для виготовлення чучел, для ресторанів, але найбільше – для поповнення фауни.
Способи полювання на фазанів вельми різноманітні. Полюють на них з лягавої собакою з-під стійки, вистежують взимку по пороші, іноді добувають, розкидаючи на стерні сітки. На Кавказі до цих пір збереглося полювання з ловчими соколами і яструбами. У деяких місцях практикується один з найшкідливіших і винищувальних способів полювання на фазана – масова облава під час випадання снігу.
0 коментарі:
Дописати коментар