Полювання на куропатку — це один із найдавніших і найцікавіших видів дрібного полювання в Україні. Вона поєднує азарт, спостережливість, витривалість і добру підготовку мисливця. Куропатка — обережний, кмітливий птах, що вимагає уважного підходу та правильної тактики. Саме тому її добування часто стає справжнім випробуванням майстерності для кожного, хто любить мисливські традиції.
🔸 Куропатка — птах українських полів
В Україні поширені два основні види куропаток — сіра (Perdix perdix) та біла (Lagopus lagopus).
Сіра куропатка — це найбільш типова представниця, яку можна зустріти на полях, луках, узліссях, поблизу ферм чи сіл. Вона віддає перевагу відкритим просторам із невеликими кущами, де легко знаходить корм і схованки.
Біла куропатка мешкає в гірських районах Карпат, зокрема на висотах понад 1000 метрів. Вона рідкісна й занесена до Червоної книги України, тому її полювання заборонене.
Отже, легально мисливці в Україні можуть добувати лише сіру куріпку — птаха, який став справжнім символом польового полювання.
🔸 Коли дозволено полювати
Сезон полювання на сіру куріпку зазвичай відкривається з середини серпня або початку вересня і триває до кінця грудня.
Конкретні дати визначаються наказами обласних управлінь лісового та мисливського господарства, тому перед виїздом потрібно уточнювати актуальну інформацію.
Найкращий час для полювання — ранок і вечір, коли птахи активні й виходять на годівлю. У денну спеку куріпка зазвичай відсиджується в густій траві або чагарниках.
🔸 Зброя та набої
Для полювання на куропатку найчастіше використовують гладкоствольну рушницю калібру 12 або 16, рідше — 20-го.
Оптимальним вважається дроб №7 або №8, яка забезпечує достатню щільність осипу й не пошкоджує трофей.
Багато мисливців надають перевагу двостволкам або напівавтоматам, які дозволяють швидко зробити повторний постріл, адже куріпки часто злітають зграєю.
🔸 Мисливський собака — головний помічник
Полювання на куропатку без собаки значно складніше.
Куріпка не любить далеко тікати — вона затаюється у траві, тому знайти її без нюху мисливського пса буває майже неможливо.
Найкраще для цього підходять легаві породи:
-
німецький курцхаар,
-
дратхаар,
-
пойнтер,
-
сетери (англійський, ірландський, шотландський).
Собака працює по запаху, знаходить зграйку куріпок, стає в стійку й дає сигнал господарю. Після пострілу пес знаходить і подає трофей.
Тренований собака — це не просто помічник, а запорука етичного й ефективного полювання.
🔸 Тактика полювання
Полювання на куропатку зазвичай ведеться з підходу або з собакою-легавою.
-
Полювання з підходу — це пошук птаха на відкритій місцевості. Мисливець рухається повільно, проти вітру, уважно спостерігаючи за поведінкою трави чи птахів. Куріпка часто злітає різко, тому важливо бути готовим до швидкого пострілу.
-
Полювання з собакою — найефективніший спосіб. Легава працює по запаху, а мисливець підходить на відстань пострілу. Після команди собака піднімає птаха, і мисливець стріляє у момент зльоту.
-
Колективне полювання — коли кілька мисливців проходять поле “ланцюгом”, а на зворотному русі інші чекають на куріпок, що піднімаються з трави.
Куріпка літає низько, швидко і часто змінює напрям, тому головна риса мисливця — точність і миттєва реакція.
🔸 Місця для полювання
Куріпки живуть поблизу поля з озимими, стернями, луками, узліссями. Вони люблять місця, де є достатньо корму (зерно, насіння, комахи) та укриттів від хижаків.
Восени їхні зграї тримаються на межах полів або поблизу посадок, у зонах із сухою травою.
Після перших снігів куріпки переміщуються ближче до населених пунктів, де легше знайти корм.
🔸 Погодні умови
Найкраща погода для полювання на куріпку — легкий вітер і сухий день.
У дощову погоду птахи затаюються й погано тримають запах, тому собаці важко їх знайти.
Після морозної ночі, коли на полі лежить тонкий шар інею, куріпки зазвичай активно рухаються й добре піддаються пошуку.
🔸 Поведінка куріпки
Куропатка — птах сімейний. У серпні-вересні вона тримається в зграях по 10–20 особин. При небезпеці перші особини злітають різко, а інші залишаються принишклими — тому важливо бути уважним після кожного пострілу.
Після того як зграйка розлетілася, куріпки сідають неподалік одна від одної. Досвідчені мисливці радять зачекати 10–15 хвилин, а потім спробувати підійти до них повторно.
🔸 Етика полювання
Полювання на куропатку — це не лише здобич, а й збереження традицій.
Справжній мисливець ніколи не стріляє по птахах, які ще не злетіли, не добуває занадто багато, не стріляє в напрямку собак або товаришів.
Також важливо дотримуватись правил безпеки, носити помітний одяг (особливо під час колективного полювання) і завжди слідкувати за напрямом ствола.
🔸 Смак і користь м’яса куріпки
М’ясо куріпки — це дієтичний і дуже цінний продукт, який цінується за ніжність і аромат. Воно містить багато білка, мало жиру й підходить для приготування перших і других страв, копчення чи запікання.
Мисливці кажуть, що правильно приготована куріпка — це справжній делікатес, який вартий усіх зусиль, витрачених під час полювання.
🔸 Куріпка та природа: мисливці як захисники
Мисливці часто беруть участь у збереженні популяції куріпки. Вони підгодовують птахів узимку, встановлюють годівниці, знищують браконьєрські петлі, борються з хижаками.
Такі заходи дозволяють не лише підтримувати кількість птахів, а й збільшувати їхню чисельність у мисливських угіддях.
Полювання на куропатку — це справжнє мистецтво, де поєднуються терпіння, майстерність і повага до природи. Воно дарує не лише здобич, а й неймовірні враження від ранкового поля, запаху свіжої роси, співу птахів і роботи вірного собаки поруч.
Коментарі
Дописати коментар