Полювання на зайця — це справжнє мистецтво, яке вимагає терпіння, досвіду, витривалості та поваги до природи. Особливо захоплюючим воно є у відкритому полі, де звір має перевагу у швидкості та хитрості, а мисливець — у спостережливості й вмінні читати сліди. Старші мисливці кажуть: “Зайця треба не знайти, а зрозуміти”. І в цьому вся суть справжнього польового полювання.
Коли найкраще полювати на зайця
Найвдаліший час для полювання — це кінець осені та початок зими, коли сніг уже припав, але ще не надто глибокий. Саме тоді чітко видно сліди звіра — так звану “слідуху”. Удосвіта, коли іній ще лежить на траві, заєць зазвичай відпочиває у своїй лежці. Найкраще виходити на полювання ще до світанку, щоб застати його зненацька.
Досвідчені мисливці радять уникати вітряної погоди. Заєць має чудовий слух, і вітер може змінити напрям запаху або шуму. У безвітряні, морозні дні шанси на успіх значно вищі.
Як знайти зайця в полі
Головне правило — спостереження. Зайці рідко сидять просто на видноті. Вони вибирають місця, де можуть швидко зникнути — серед стерні, біля кущів, у неглибоких ярках чи на межах полів. Старі мисливці кажуть, що зайця варто шукати “очима, а не ногами”: не поспішай, придивляйся до нерівностей, світлотіні, прим’ятих ділянок трави.
Сліди на снігу — найцінніша підказка. Свіжі сліди мають чіткі краї, тоді як старі — притрушені і злегка розмиті. Якщо бачиш, що заєць “вів” — це означає, що він шукає місце для лежки. А коли слід стає рівним і прямим — значить, звір уже ліг.
Тактика полювання
Існує два основних методи польового полювання на зайця — з підходу та з гончаками.
Полювання з підходу вимагає максимальної тиші. Мисливець рухається проти вітру, повільно, спостерігаючи за кожною нерівністю. Як тільки заєць підривається — треба миттєво зреагувати. Досвідчені мисливці кажуть, що головне — не поспішати зі спуском курка. Часто заєць, злякавшись, робить кілька стрибків убік, а потім біжить прямолінійно — саме в цей момент варто стріляти.
Полювання з гончаками — це зовсім інше мистецтво. Добрий собака знаходить слід, піднімає звіра й жене його колом. Завдання мисливця — вчасно зайняти правильну позицію. Зазвичай заєць повертається до місця, де його підняли, тож досвідчений мисливець стає там, звідки звір стартував.
Яка зброя і боєприпаси потрібні
Для полювання на зайця ідеально підходить гладкоствольна рушниця 12 або 16 калібру. Найчастіше використовують дроб №3–5, іноді — №1, якщо полювання ведеться на великій відстані або по щільному снігу.
Головне — не надто розсіюватися на далекі постріли. Зайця краще брати прицільно, з 25–35 метрів. Постріл має бути коротким, чітким, і завжди з урахуванням напрямку руху звіра.
Поведінка після пострілу
Навіть якщо ви впевнені, що влучили — не поспішайте бігти. Заєць може пробігти ще десятки метрів після поранення. Старші мисливці радять уважно запам’ятати, де звір зник, і спокійно підійти до місця. Якщо сніг є — уважно шукайте краплі крові або зламані грудки снігу.
Поради від досвідчених мисливців
-
Не поспішай стріляти. Часто заєць робить обманні рухи, тож краще дочекатися, коли він вийде на відкриту лінію.
-
Тримай рушницю напоготові. У полі все вирішують секунди.
-
Не стріляй “у спину”. Це неетично і часто неефективно — краще дати звірові відбігти на відстань пострілу збоку.
-
Пильнуй вітер. Завжди йди проти нього, інакше заєць відчує тебе задовго до зустрічі.
-
Поважай дичину. Не стріляй більше, ніж потрібно, і не залишай підранків.
Атмосфера справжнього полювання
Полювання на зайця — це не лише процес здобичі. Це особлива атмосфера: ранковий туман, кроки по мерзлій стерні, шелест вітру, натягнута тиша перед пострілом. Для багатьох мисливців саме ці моменти — найцінніші.
Як кажуть старші мисливці, головне в полюванні — не кількість здобичі, а відчуття єднання з природою, традицією, спокоєм. Зайця можна і не вполювати, але справжній мисливець завжди повертається додому з гарним настроєм, бо кожен вихід у поле — це частина великої української мисливської культури.
Коментарі
Дописати коментар