Дичина України: короткий гід по основних видах

 Україна здавна славиться своїми багатими мисливськими угіддями. Різноманітність природних зон — від Карпатських гір і Полісся до степів і дніпровських плавнів — створює ідеальні умови для існування десятків видів дичини. Кожен регіон має свої традиції, сезонність і улюблені трофеї. Для мисливця важливо розуміти, які види тварин і птахів дозволено добувати, коли це можна робити, а також у яких умовах зустрічається та чи інша дичина.


Польова дичина

Польова дичина — це птахи та звірі, що живуть на відкритих територіях, у степах і на полях. Найбільш популярними серед мисливців є заєць-русак, перепілка, фазан і сірий куріпка.

Заєць-русак — один із найулюбленіших об’єктів полювання в Україні. Його чисельність значно залежить від погодних умов і врожаю. Полювання на зайця відкривається восени й триває до кінця січня. Найчастіше на нього полюють із гончими собаками або за допомогою облав.

Перепілка — невеликий птах, який веде наземний спосіб життя. Її полювання можливе в кінці літа — на початку осені, коли птахи збираються в зграї перед відльотом. Найкращий спосіб полювання — із лягавими собаками, які вказують місце сидіння дичини.

Фазан — відносно новий, але вже популярний вид мисливської дичини. Його розводять у багатьох господарствах України. Фазан — швидкий і обережний птах, тому полювання на нього вимагає досвіду, хорошої рушниці та натренованої собаки.

Сіра куріпка — традиційна польова дичина, яку часто можна зустріти на пшеничних полях, у балках і біля лісосмуг. Полювання на куріпку — одне з найцікавіших для мисливців із лягавими, адже цей птах любить триматися зграйками, що створює чудові умови для спортивної стрільби.

Болотяно-лугові птахи

Україна має величезну кількість водойм, луків і очеретів, де мешкає болотяно-луговий птах. Це, насамперед, качка, гуска, чирок, кулик і лисуха.

Качка — найпопулярніша серед мисливців водоплавна дичина. Її полювання відкрите з серпня до кінця листопада. У різних регіонах переважають різні види: крижень, шилохвіст, свищ, чирянка. Для успішного полювання мисливці використовують опудала, манки й засідки.

Гуска — справжній трофей для досвідченого мисливця. Вона полюється восени під час міграції. Головний секрет успіху — маскування та вміння працювати з манком. Гусак дуже обережний і має гострий зір, тому навіть дрібна помилка може зіпсувати полювання.

Чирок і лисуха — менші представники болотяної дичини, однак полювання на них не менш азартне. Їх часто добувають під час осіннього сезону на ставках та затоках річок.

Лісова дичина

Ліси України — це домівка для великої кількості мисливських тварин. Тут мешкають дикий кабан, козуля, олень благородний, лось, лисиця, борсук, білка, а також глухар і тетерук.

Дикий кабан — один із найпоширеніших видів великої дичини. Полювання на нього потребує особливої підготовки, міцної зброї (частіше — нарізної) та дотримання правил безпеки. Кабан — сильний і небезпечний супротивник, тому новачкам краще брати участь у колективному полюванні з досвідченими мисливцями.

Козуля — витончена й обережна тварина, що мешкає в лісах і на узліссях. Полювання на козулю дозволене в певні сезони й вимагає точного пострілу, щоб уникнути поранення звіра. Часто її добувають із засідки або на підході.

Олень благородний і лось — представники великої дичини, полювання на яких відбувається під суворим контролем мисливських господарств. Це престижне полювання, яке вимагає досвіду, спеціальних дозволів і часто — участі єгеря.

Серед птахів лісової зони варто відзначити глухаря й тетерука — цінних трофеїв, яких полюють переважно навесні або восени. Глухар потребує тонкого підходу — його полюють на токовищах або з собакою-спанієлем.

Гірська дичина

Карпатський регіон — особлива мисливська зона. Тут мешкають олень європейський, сарна карпатська, дикий кабан, лисиця, заєць-біляк, а також рідкісні види птахів — глухар і рябчик.

Гірське полювання — це випробування витривалості. Мисливці долають кілометри складного рельєфу, шукаючи звіра на висоті. Головне тут — не лише влучність, а й фізична форма, знання місцевості та погоди.

Сарна карпатська — невелика, але дуже спритна дичина, яка мешкає на схилах гір. Її полювання вимагає спостережливості й точності. Зазвичай добувають із засідки або під час ранкового виходу на маршрути годівлі.

Рябчик — маленький, але надзвичайно цікавий для мисливця птах. Його полювання в Карпатах — це не лише азарт, а й своєрідне спілкування з природою, адже мисливець використовує манок, щоб імітувати голос самки.

Хижі тварини

Контроль популяції хижаків є важливою складовою мисливського господарства. В Україні дозволено полювання на лисицю, єнотовидного собаку, вовка й борсука.

Лисиця — надзвичайно розумна й обережна тварина. Полювання на неї ведеться взимку, коли сліди добре видно на снігу. Мисливці часто використовують гончих або облави. Лисиця не лише цінна хутром, а й важлива для екосистеми — контроль її чисельності запобігає шкоді для дрібної дичини.

Вовк — рідкісний, але небезпечний трофей. Полювання на вовка дозволене за спеціальними ліцензіями, зазвичай у Карпатах і Поліссі. Це завжди виклик навіть для досвідченого мисливця.

Борсук — нічний мешканець лісів, який веде обережний спосіб життя. Полюють на нього восени, найчастіше з норами або на підході під вечір.

Роль мисливців у збереженні дичини

Сучасне мисливство в Україні вже давно не зводиться лише до добування тварин. Велику увагу приділяють збереженню популяцій, підгодівлі, створенню штучних угідь і боротьбі з браконьєрством. Мисливські господарства ведуть облік дичини, визначають оптимальні ліміти добування й дбають про відновлення чисельності окремих видів.

Завдяки системній роботі мисливців, в Україні вдалося стабілізувати чисельність таких видів, як козуля, фазан і заєць. У багатьох господарствах ведеться розведення дичини для подальшого випуску в природні умови — це допомагає підтримувати екологічний баланс.


Україна — країна з унікальними можливостями для полювання. Від степів до Карпат, від боліт до густих лісів — кожен регіон дарує свої враження, свої види дичини й свої традиції. Але головне завдання сучасного мисливця — не лише отримати трофей, а й бути хранителем природи, який зберігає рівновагу між людиною і світом дикої фауни.

Коментарі